Філософський марафон Геннадія Чижикова
Фото: з особистого архіву Геннадія Чижикова

Філософський марафон Геннадія Чижикова

Освіта, науковий ступiнь: Донецький інститут радянської торгівлі, School of Professional Studies (Бредфорд, Англія), Université de Rennes (Рен, Франція). Доктор економічних наук, професор.

Президент Торгово-промислової палати України, Почесний консул Франції, Член Ради директорів Асоціації ТПП Європи EUROCHAMBRES, Член Наглядової ради Aspen Institute Kyiv, Один із засновників молодіжної організації AIESEC в Україні, Засновник і президент John Hughes Business Club.

Знак зодіаку: Водолій.

Хобі: біг і колекціонування дзвіночків. Майстер спорту з фехтування.

Девіз: «Треба виходити із зони комфорту: через складні ситуації ми завжди змінюємося на краще».

Рідне місто: Донецьк.

Iноземнİ мови: Англійська, французька. 


Чому щоденна ранкова пробіжка дає лад думкам, робить щасливим і дарує енергію для великих звершень, а також як створити в Україні співтовариство щасливих підприємців і знайти споріднену душу, Геннадій Чижиков розповідає журналу Event Ukraine. 

Дехто роками мріє поміняти нецікаву роботу на цікаву, більш престижну й високооплачувану, мати коло спілкування за інтересами, щасливу сім’ю і хобі, що надихає. А хтось просто втілює свої мрії й не вбачає в цьому нічого надприродного. Тому що знають: усе в житті залежить виключно від нашого ставлення, і перш ніж світ навколо зміниться, варто передусім змінити себе. Зрозуміти це та інше — здавалося б, прості істини, — Геннадію Чижикову допоміг... біг, яким він займається не один рік, взявши участь уже в 22 марафонах. «Для мене це не просто хобі, а активна медитація і невичерпне джерело гарного настрою, яким я ділюся з оточенням», — запевняє мій співрозмовник.

— Пане Геннадію, ви оголосили, що ваша мета — #60до60 — 60 марафонів до 60 років. Що стало поштовхом до такої неординарної мрії?

— Біг для мене — це позитивне мислення, що дає додатковий заряд енергії, можливість відповідати на виклики й бути відкритим до світу. Я переконаний: він дає краще розуміння бізнесу, в якому не ходять, а бігають. Керівники стикаються з викликами, потребою визначатися зі складними рішеннями. Біг дає мені змогу знайти свою кнопку reset (перезавантаження), вчить виходити із зони комфорту. Я проти нав’язування ідей, теорій, розумінь, але завжди за м’яку мотивацію і добрий позитив. Це просто як філософія. Біг — це своя дорога до себе. І вона може бути тільки твоєю... 

— Скільки марафонів на вашому рахунку і як ви їх обираєте?

— Січневий у Катарі, враховуючи ультрамарафони, став двадцять другим. Вони проходять у багатьох країнах, обирати можна не тільки час і дистанцію, а й ідею, що вам близька. Я люблю бігти, наприклад, марафон у свій день народження. Обов’язково має бути багато вболівальників. Вважаю, що в Нью-Йорку треба пробігти всім: підтримка у півтора мільйона людей викликає ейфорію! Взагалі, це дуже особистісне і це треба відчувати серцем.  


— Із якими думками перетнули першу фінішну лінію?

— Перший марафон, як перше кохання, запам’ятовується на все життя. Я почав бігати у 48 років, а перший мій марафон — Maratona di Roma — відбувся в Римі у 2015-му, коли мені було 51. Добре пам’ятаю, що відчував на тридцятому кілометрі: пізніше я назвав це «стіною плачу», яку треба пробити через знесилення, сльози й думки «навіщо мені це треба?». Але після подолання з’явилося друге дихання, і я був готовий бігти таку саму дистанцію. Біг відкриває неоціненний ресурс — терпіння. Наше життя — це накопичення страхів, а марафон — це їх подолання. 

— Нещодавно ви пробігли марафон у Катарі. Поділіться враженнями.

— Він став моїм відкриттям нового сезону 2019 року і першим забігом в арабській країні. Марафон у Досі трохи камерний, але комфортний: уздовж красивої затоки по десятикілометровому колу. На старті я зустрів знайомого — унікального марафонця Сіді Діалло, який пробіг свій перший марафон у 55 років. Наразі в його списку їх 189, зокрема, й ультра (забіг на дистанції, довші за традиційні
42,2 км. — Прим. ред.). До того ж він завжди біжить... босоніж! 

— Ви — майстер спорту з фехтування, але обрали біг, а не йогу, плавання чи велоспорт. Чому?

— Усі навички тренуються. Біг позитивно впливає не лише на тіло, а й на емоційний стан. Ранкові пробіжки гарантують бадьорість і енергію на весь день, вечірні — відмінний сон. Тішать і зовнішні зміни — зміцнюються м’язи, фігура стає підтягнутою, покращується постава. Окрім того, біг дисциплінує, займатися ним можна в будь-якому віці. 

— Що вас мотивує?

— Мене мотивують дві речі.

Перша. Системний біг творить дива. Мрії «міцнішають», а з ними — дух, бажання, а результати ведуть уперед, стимулюючи інші цілі. Ти розумієш: надто багато, якщо не все, залежить лише від тебе. Зникає бажання шукати винних у твоїх проблемах, хочеться проживати життя, написане тобою, емоції зашкалюють! Ми весь час боремося за енергію. Біг — це територія, де можна зарядитися. Пробігши 19 звичайних і 3 ультрамарафони, я зрозумів, що підтримую «інтуїтивний біг», — треба вміти працювати й слухати себе, свій організм і свою мотивацію. 

І, по-друге, я люблю відкривати нові місця: намагаюся зараз бігати марафони майже щомісяця в різних містах.  Це — нові відкриття, нові можливості. І щоразу — як уперше! Це надихає просто неймовірно!  


— Із чого почати людині, яка хоче долучитися до бігу? Змінити звички?

— Просто почати, не відкладаючи! Якщо хочеш бігати — пробіжи кілометр-два. Якщо хочеш дізнатися інше життя — пробіжи марафон. Якщо хочеш поговорити з Богом —
біжи ультра! Звучить пафосно, але це так. 

— Біг допомагає вам у професійній діяльності?

— Звісно! Щоб утілювати глобальні речі, треба багато енергії, а в спорті — джерело мого натхнення. На роботі лідер мусить надихати, бути чесним, справедливим, харизматичним, у певному розумінні — енерджайзером. Я задоволений, що багато моїх співробітників почали бігати. Вони зрозуміли, що здоровий і позитивний спосіб життя — не данина моді, а бажання самореалізуватися. Людина, яка не розвивається, стає нецікавою. 

— Щодо глобальних речей, про які ви зауважили. Про що саме йдеться?

— Я люблю жартувати й кажу, що в нас, як мовлять, творити можна, витворяти — ні. Ми перетворимо Торгово-промислову палату на п’ятизіркову організацію з високим рівнем довіри й відмінним сервісом для українського бізнесу й зарубіжних партнерів. Я завжди кажу: яка Палата — такий бізнес. Ми прагнемо впроваджувати все, що йде йому на користь. Треба сформувати в країні позитивний дух підприємництва, співтовариство щасливих підприємців. Багато хто запитує, чому я завжди на позитивній хвилі. Відповідаю: щастя — це вміння усвідомлювати, що ти щасливий, а не жити очікуванням того, що буде через 5 років. У нашій країні є всі умови для розвитку бізнесу, але людина може генерувати ідеї та проекти лише у разі позитивного ставлення до життя. 

— А коли до вас прийшло усвідомлення, що щастя — це важливо?

— У будь-якої техніки є кнопка «перезавантаження». Цей принцип можна застосувати й у людській долі. Одного разу я зрозумів, як «працює» щастя, як його тренувати й закріплювати: коли нам особливо комфортно. У китайців формула щастя звучить так: «Коли ти щасливий — дізнайся, чому ти нещасливий». Ця формула працює і навпаки. Протягом багатьох років вони намагаються осягнути принцип інь-ян — єдності протилежностей. Якщо ми щось називаємо чорним, треба згадати, що є й інший бік — білий. Коли ти нещасливий, поглянь, у чому саме й що це тобі дає. Наприклад, можливість переосмислити й зрозуміти, де припустився помилки і як завдяки цьому ти можеш стати ще сильнішим.

Свідомість фіксує щасливий стан, і з часом людина в будь-якій справі починає шукати позитивні моменти.

Найпростіший спосіб досягти цього — циклічні навантаження: біг, їзда на велосипеді, скандинавська ходьба. Головне — навчитися слухати себе, свій організм. Під час такої активної медитації визначаються багато правильних рішень. 

— Як рідні ставляться до вашого захоплення бігом? Як вдається дотримуватися балансу між роботою, сім’єю і тренуваннями?

— Завдяки бігу я став відчувати себе більш щасливою людиною і ділюся цим позитивом із оточенням. Майже одночасно зі мною бігом захопилася і старша донька: наразі у нас на двох чотири спільних марафони. Гадаю, «на підході» й молодша.

Коли мене запитують, що головне в житті, я кажу: «Немає головного!». Скажімо, ви успішні в роботі, присвячуєте їй 24 години на добу, але, зрештою, втрачаєте зв’язок із родиною, можливість спілкуватися з друзями, батьками, дітьми — про що потім дуже шкодуєте. Якщо перевагу віддаєте сім’ї, відчуваєте, що не реалізуєтеся в чомусь іншому. Для мене важливо знайти баланс.

На жаль, у школі не навчають тому, як побудувати щасливі сімейні стосунки, не розповідають про їхню цінність. Утім сім’я — це те, на чому будується суспільство.

На порозі сімейного життя ми отримуємо стрижневе напуття: «Згоди вам і любові». Але як знайти співзвучну собі людину на довгу життєву дистанцію, як вибудовувати з нею гармонійні стосунки, кожен може лише сам. У цьому допомагають інтуїція і досвід. Щастя імовірне лише завдяки повсякчасній роботі над собою.  


— Чи вдалося передати ці цінності дітям?

— Сподіваюся. Я вважаю, що, навчившись слухати своїх дітей, краще розумієш і дорослих. Ще невідомо, хто кого більше вчить! Те, що розповідає тобі дитина, для неї важливо — це її світ. До певного віку діти відпрацьовують на нас модель дорослого життя, а ми цього часто не розуміємо, думаючи, що головне — дати інформацію. Проте діти мріють жити власним чудовим життям. Водночас, що б ми їм не казали, головне — це особистий приклад.

А в сімейних стосунках важливо, щоб людина, яку ти обрав, повсякчас відчувала, що він/вона не випадково прийшли в твоє життя. Якщо жінка не отримує уваги, матеріальне благополуччя стосунків не врятує.
І ще: якщо в сім’ї щось не складається, винні обоє.

Сімейне життя — як марафон, біг із задоволенням. І важливо правильно розподілити сили, щоб на фініші було відчуття, яке виникає під час бігу: нехай на дистанції довелося нелегко — ти щасливий і хочеш бігти далі. Із задоволенням! Побігли!!!

Спілкувалася Жанна Лаврова 


На початок

© 2018 ТОВ "ІВЕНТ ЮКРЕН ГРУП", інтернет видання - «EVENT UKRAINE». Всі права захищені.


Вся інформація, розміщена на даному веб-сайті, включаючи: логотипи, торгові марки, тексти, назви, зміст, програмне забезпечення, ілюстрації, фотографії і зображення, є об’єктами авторського права та суміжних прав і охороняються Законом України «Про авторське право та суміжні права». Використання матеріалів даного сайту можливе тільки за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на інтернет видання - «EVENT UKRAINE». Веб-сайти або сторінки, на які вказані посилання, зазначені виключно з інформаційною метою. ТОВ «ІВЕНТ ЮКРЕЙН ГРУП» не несе відповідальності за інформацію, розміщену на даних сторінках або веб-сайтах, які належать третім особам, також не несе відповідальності за будь-яку шкоду, що виникла у користувача в  результаті відвідування даних веб-сайтів по зазначених посиланнях.

Натисніть ENTER або на вільну область, щоб закрити вікно