Подолати Дніпро. Дмитро Полупан
Історія міжнародного запливу через Дніпро почалася дуже незвично, як і будь-яка ідея, що йде від серця та щирого бажання робити те, що любиш. Одного разу під час тренування з плавання кілька хлопців випадково зустріли групу німців, які подорожували світом і перепливали найбільші річки різних країн у найширших місцях. Отримавши порцію натхнення, хлопці вирішили започаткувати Dnipro International Swim Marathon. Перший заплив був абсолютно аматорським, без спеціального обладнання й технічної підтримки: 20 любителів перетнули Дніпро у найширшій його частині.
Дмитро приєднався до команди організаторів нещодавно — у 2018 році. І вже того ж року результатом поєднання його навичок у сфері менеджменту та комунікацій з організаторським досвідом його партнерів, став вихід запливу на якісно новий рівень. Кількість учасників зросла втричі.
— Дмитре, як сталося, що ви приєдналися до організаторів запливу?
— Це все завдяки буйкам, які виготовляє моя компанія. У 2018 році я шукав місце, де зможу протестувати й продемонструвати продукт. Таким запливом став старт із найдовшою в Україні історією — Dnipro International Swim Marathon в Черкасах. Виявилося, що люди, причетні до зародження запливу, — мої знайомі, Олексій Сюткін і Костя Федорів. Ми швидко порозумілися й уже в перший рік показали чудовий результат, значно збільшивши кількість учасників. До того ж спробували нову схему організації старту й отримали позитивні відгуки від учасників. Саме підтримка плавців та їхній дух дає бажання рухатися далі.
Трохи цифр: у 2016 році в заході взяли участь 50 плавців. У 2018-му, завдяки вдалому менеджменту, інвестиціям United Athletes та фінансовій підтримці бренда-виробника — 175 осіб.
Цьогоріч очікуємо на понад 500 учасників! Нарешті ця подія стане справді масовою.
— Мабуть, я не помилюся, якщо припущу, що ваші стосунки зі спортом почалися ще в дитинстві.
— Так, я завжди займався фізкультурою й командними видами спорту. У студентські роки «тягав залізо». У 2016 році спробував біг, до якого мене привів кросфіт: тоді я відчув, що мені «не вистачає серця» (базової підготовки. — Прим. авт.). Початкова мета — пробігти 1000 км за один рік. За мене вболівав весь офіс величезної компанії, де я тоді працював, але ніхто в це по-справжньому не вірив. Однак
у мене все вийшло.
Кілька років тому подався у тріатлон — боротися, як тоді вважав, з певними психологічними проблемами. З 2018 року часу стало вистачати лише на біг. Цей вид спорту став для мене основним.
— Ви брали участь у запливі чи тільки плануєте?
— У Черкасах я Дніпро ще не перепливав, але планую. У нас 4 дистанції: дитяча в закритій акваторії — 750 м, спринт — 3 км, Hero — 5 км, Squad — 5 км + 5 км і Legend — 10-кілометрова дистанція, повноцінний аквамарафон. Мало який заплив в Україні може запропонувати таку довгу дистанцію, а у нас це ще й відстань від одного берега до іншого — дуже зручно. Чудовий шанс відчути себе козаком і перевірити на собі легенду про те, що колись вони перепливали Дніпро в цьому місці. Я, звісно, хочу фінішувати на дистанції у 10 кілометрів. Це моя велика мрія. Планую реалізувати її протягом двох-трьох років. Готуюся до цього разом із друзями.
— Тобто ця дистанція надто складна? Що там — сильна течія, холодна вода?
— Ні! Там дуже сприятливі умови. Траса проходить уздовж дамби водосховища на відстані приблизно 100 метрів, яка працює як стіна й захищає плавця, тому течія практично відсутня. Єдиний складний проміжок — фарватер, але це буквально 700–800 метрів. У цьому місці річка судноплавна, там досить відчутна бічна течія. Проте вона працює на плавця: підганяє його ближче до фінішу. Ми перекриваємо шлях для кораблів і барж на час проведення змагання.
Однак хоч якою була б дистанція, до 10 кілометрів потрібно ретельно готуватися.
— Чи є часовий ліміт — гранична кількість часу, за який учасник має подолати дистанцію?
-— Так, звісно. Учасники, які пливуть аквамарафон, мають укластися в чотири з половиною години. Перебувати у воді довше може бути небезпечно для здоров’я. Особливо без гідрокостюма, а ми забороняємо їхнє використання, якщо температура води вище ніж 24 градуси — щоб не було перегріву.
— Розкажіть про найстарших і наймолодших учасників запливу. Багато людей досі вважає, що вік накладає безліч обмежень. Можете спростувати?
— На 10 кілометрів найстаршому було 56 роки, а наймолодшому — 15. За правилами цієї дистанції, плавці молодше 16 років не допускаються, проте батьки хлопчика написали спеціальну заяву, щоб він зміг взяти участь у змаганнях. Якщо ж брати всі дистанції, то в дитячому старті плавала десятирічна дівчинка, вона наразі залишається наймолодшою спортсменкою.
Діти взагалі для нас найбажаніші учасники! Вони такі прекрасні, такі позитивні! На пільгових умовах ми реєструємо підопічних спортивних шкіл з Черкас. Нас активно підтримує громада, а ми навзаєм намагаємося підтримувати дітей. Торік у дитячому запливі брали участь 35 осіб. Цьогоріч ми розраховуємо на більшу кількість — 50 юних плавців!
— Учасники запливу своїм прикладом показують, що починати щось нове ніколи не пізно. До того ж часом для досягнення мети єдине правильне рішення — зробити ставку на справу, яка дійсно драйвує та надає сенс усьому, що ти робиш…
— Так і є. Моя історія почалася у 2016 році на межі любові до спорту, незадоволеності офісним життям, яке я вів шостий рік поспіль, і бажанням залишити слід у цьому житті. Після остаточного рішення піти з офісу й почати робити те, що справді подобається, пройшло вже три роки. За цей час я встиг отримати сертифікат тренера з триатлону Ironman, підготував десять осіб до півмарафону, організував біговий клуб United Athletes і зайнявся виробництвом і збутом спортивних товарів. Проте це тільки початок. Головне ще попереду! І не тільки у бізнесі, а й у спорті, адже тепер ці два поняття у моєму житті нерозривно пов’язані.