Кіану Рівз: вічний мандрівник

Своє п’ятдесятиріччя Кіану відсвяткував у компанії сестри, яка з цієї нагоди приготувала шоколадний торт. Нескладно припустити, що і ювілей з двома п’ятірками актор відзначить так само скромно. Мабуть, найліпшим подарунком і для нього, і для його шанувальників стало рішення про запуск четвертого фільму з саги «Матриця».

Рівз майже ніколи не відвідує світські вечірки, а подробиці його приватного життя не стають надбанням широкого загалу. Після того як у 2010 році папараці зняли, як  актор самотньо їсть в парку сандвіч, його фани навіть заснували День підбадьорювання Кіану, який відтоді щорічно відзначають 15 червня.

А 2011 року вийшла з друку книжка Рівза під назвою «Ода щастю». Вона ілюстрована малюнками художниці Олександри Грант. В одному з підписів до малюнків Кіану стверджує: «Завжди може виявитися, що комусь гірше, ніж вам».

На церемонії зняття відбитків долонь для Голлівудської алеї слави перед кінотеатром TLC chinese theatre.

Його рішення справді часом непередбачувані: так, попри величезний успіх фільму «Швидкість», після якого він і Сандра Баллок миттєво стали зірками, Кіану відмовився від роботи у продовженні стрічки й вирушив до канадського Вінніпегу втілювати на сцені Гамлета. Попри відсутність акторської освіти (а в дитинстві Кіану мріяв стати професійним хокеїстом), Рівзу вдалося не лише зробити постановку справжньою культурною подією, а й завоювати позитивні відгуки професіоналів. Один із відомих американських критиків навіть назвав Кіану найкращим виконавцем Гамлета, назвавши просту того причину: «Він і є Гамлет».

А от що ще про Кіану відомо достеменно — це те, що пристрастю актора є мотоцикли. Він навіть заснував Arch Motorcycle, компанію з їхнього виробництва. Це його хобі лягло в основу сценарію фільму «Джон Вік», написаного Чадом Стахелскі й Девідом Літчем, колишніми каскадерами та постановниками трюків, спеціально для Кіану. Дебютний фільм приніс творцям величезний фінансовий успіх і визнання одним з найкращих бойовиків року. Не дивно, що за ним пішли другий і третій сиквели про колишнього найманого вбивцю на прізвисько Баба Яга — через те, що в його жилах тече кров білоруських циган. У третьому фільмі герой Кіану не лише розмовляє російською. Він раптом заявляє: «Я — дитя Білорусі», чим просто шокував російськомовну публіку в кінозалі.

З Кіану ми зустрілися у Нью-Йорку перед прем’єрою «Джон Вік — 3». Актор зайшов до зали в усьому чорному — костюм, сорочка й навіть атласна краватка. Чорне волосся й борода до пари не тільки його одягу, а й допитливим очам. Кіану справді скидається на цигана. Розмовляючи — а голос його низький і дещо глухий, — він дивиться візаві прямо у вічі.

— Щодо загадковості, то Джон Вік цілком може зрівнятися з вами. Ви зірка, але вам вдається зберігати приватне життя в секреті…

— Я просто нечасто виходжу в люди. Зазвичай буваю або вдома, або на роботі.

— Що для вас означає слава?

— Як я пам’ятаю, англійське слово «fame» походить від латинського «fama» й означає «право на популярність». (Усміхається.) А якщо серйозно, то я маю досить хороший досвід щодо цього. Багато з моїх робіт тепло сприйняли глядачі. Це завжди мене вражає — коли я зустрічаюся з незнайомими людьми й вони просять у мене автограф або зробити селфі. А щодо ділових контактів, то неймовірно приємно, коли зі мною виявляють бажання працювати талановиті актори й цікаві люди. Це найчастіше надає мені наснаги творити й займатися тим, чим я насправді хочу займатися.

— Кажуть, що завдяки вам ім’я Кіану стало досить поширеним. Чи доводилося вам  зустрічатися з батьками, які так назвали своїх синів?

— Так, мені довелося познайомитися з деякими з них. Це велика честь для мене і я завжди за це дякую. А якщо хлопчик поруч з батьками, то зазвичай кажу: «Привіт, Кіану! Як ся маєш?». (Усміхається.)

Кадр із фільму «Джон Вік — 2».

— У Глазго цьогоріч започаткували кінофестиваль The KeanuCon, де показували фільми за вашої участі. Якою була ваша реакція, коли ви про це дізналися?

— Перше, про що я подумав, — які саме фільми вони збираються там показувати? А потім збагнув, як же це чудово й одночасно дивно! Звісно, я відчув вдячність.

— Ви хочете сказати, що вас не запросили на сам фестиваль?

— Принаймні я не отримував запрошення.

— Ваша кінокар’єра розвивається вже понад 30 років. За цей час ви створили на екрані безліч ролей. Яка з них вам особливо близька?

— На таке питання складно відповісти. У мене було багато вдалих ролей, починаючи з фільму «На березі річки». А щодо образів… Вони мені всі близькі. Кожен з них я створюю, і внаслідок нашої взаємодії виходить хтось третій. Тобто в кожному з моїх героїв присутня більша частина мене самого. Це дивно, але так воно і є.

— Ви з тих акторів, чиї висловлювання найчастіше гуляють соцмережами. Щоправда, не завжди достеменно відомо, чи справді вони належать вам. А чи є у вас улюблений вислів?

— Мені б дуже хотілося навести якусь розумну цитату. Оскар Вайлд був би наразі доречним. Проте мушу вас розчарувати, у мене немає сторінки у фейсбуку, і я поняття не маю, про які вислови йдеться.

З Лоренсом Фішберном, колегою по роботі в стрічках «Матриця» й «Джон Вік».

— Ну, приміром, вам приписують такі слова: «Вам потрібно бути щасливими, щоб жити, а мені не
потрібно».

— Загалом, це досить непогано! Якщо відверто, то я не пам’ятаю, чи казав таке. Проте звучить як «рівзизм». (Сміється.) Щодо моїх висловлювань, то, мабуть, наведу таке. Я не можу сказати, що воно моє найулюбленіше, але воно точно належить мені. Кілька років тому ми з моєю знайомою художницею, Олександрою Грант, випустили книжку під назвою «Тіні» (друга спільна робота авторів. — Прим. авт.). У ній мені особливо подобається перша сторінка, де написано: «I was born twisted, I do not want to die. / Я народився понівеченим, я не хочу помирати». І мені це подобається!

Лєна Бассе, Нью-Йорк