Як спланувати щастя? Поради Алли Клименко

Чи можна навчитися бути щасливим? Як ставити цілі? Як не зациклюватися на невдачах? Алла Клименко, тренерка й мотиваційна спікерка, знає відповіді. Адже вона близько десяти років вивчає тему щастя.

З Аллою Клименко, співзасновницею навчального проєкту Upgrade і найпопулярнішим коучем на тему щастя, ми зустрілися напередодні масштабного тренінгу Dream Year, який вже сьомий рік поспіль вона проводить разом з чоловіком Андрієм. 2020 людей зберуться разом, аби навчитися ставити цілі, досягати їх і жити щасливим життям. В інтерв’ю Event Ukraine Алла розповіла, чому позитивні результати нерозривно пов’язані з позитивним мисленням, чому важливо прислухатися до себе, бути чесним самим із собою і — найважливіше — що потрібно зробити, аби перестати відкладати щасливе життя на завтра.

Алла й Андрій Клименки — засновники проєкту Upgrade і ведучі щорічного тренінгу Dream Year.

— Алло, чому ж так важливо навчитися ставити цілі?

— Цілі — це один із елементів щасливого життя. Вони рухають нас уперед. Ми можемо планувати свій час, виходячи з поставлених цілей. Завдяки їм у нас горять очі. Проте тільки 3% людей насправді ставлять перед собою цілі. Одна з причин — дуже багато взагалі не знають, чого хочуть. Тобто в них навіть немає розуміння, чого можна хотіти.

— Не знають чи не формулюють?

— «Я не знаю, чого насправді хочу», — чую я на кожному тренінгу. Я зараз кажу не про бажання нормально заробляти, мати сім’ю. Рідко хто замислюється над тим, від чого співає його серце. Тому ми часто рухаємося по життю за чужими стандартами. Люди обирають успіх і достаток, тому що їм здається, що це приведе до щастя. Проте все навпаки. Щастя приводить до достатку в усіх сферах життя.

Коли я не знаю, як зрозуміти, чого хочу, згадую мого вчителя Бена Шахара, викладача щастя у Гарварді. Він радить себе запитувати: «Щоби я зробив, якби знав, що мене ніхто не засудить?» Наприклад, розлучуся чи залишу все і стану серфінгістом. Забути про те, що скажуть інші. Отак починають вимальовуватися справжні цілі.

Рідко хто замислюється над тим, від чого співає його серце. Тому ми часто рухаємося по життю
за чужими стандартами. Люди обирають успіх і достаток, тому що їм здається, що це приведе до щастя.

— Як виникла ця ідея?

— Це моя власна історія, яка трапилася багато років тому. Були якісь бажання, але не було цілей. Здавалося, що от зараз до мене прийде натхнення… Час минає, а цілей так і немає. І я кажу чоловікові: «Мабуть, я не одна така. Запитаймо інших!»

Наш Dream Year — це колективна енергія, підтримка одне одного. Я кажу: «Увага! Це буде нудно! Сорі!» Так, ми запрошуємо музикантів, співаків, але основне в цій події — робота над собою. І цей процес не суперкомфортний. Тому що ти мусиш чесно відповісти самому собі на певні запитання. Наприклад: «Що не відбулося минулого року?», «Чому?».

— Тобто на тренінгу, присвяченому плануванню, ви підбиваєте підсумки минулого року?

— Так, присвячуємо цьому половину часу. Я вважаю цей блок найкориснішим.

Бо все, що з нами відбувається, нас вчить. І якщо не засвоїти урок, ситуація може повторитися. Проте ми не говоримо про негатив. Не відбулось — окей. Ви маєте рухатися вперед. Не треба себе картати — нічого не зміниться. Проаналізуйте, чому не вийшло — можливо, ви цього не хочете насправді.

— Я була на Dream Year позаминулого року, написала цілі, склала плани. А потім зламала ногу, і все змінилося. Метою 2019 року стало здоров’я. Що робити, коли в наше життя втручається випадок?

— У мене є майстер-клас «Як бути щасливим, коли щось іде не так». Почнімо з назви. Хто сказав, що «не так»? Не так відносно чого?

— Зламана нога «не так» відносно іншої, цілої ноги…    

— Усі пережиті ситуації нас збагачують. Ми виходимо зі «штормів» іншими. Коли щось іде не так, як нам хочеться, насправді воно веде до наших вищих цілей. Тобто, можливо, для вас важливіші були на той момент здоров’я чи увага до себе. І от у такий спосіб Усесвіт скеровує вас.

— Тобто все, що стається — на краще? У мене ця думка досі викликає протест.

— «Усе, що відбувається, відбувається не зі мною, а для мене», — я так вважаю. Знаю, що декому захочеться зараз кинути в мене праскою. Проте я довіряю Всесвіту, вірю, що він мені допомагає. Це дає мені сили рухатися вперед.

Від мене залежить, яким буде моє життя, як я реагуватиму на події в ньому. Візьмемо фінансову кризу. Одні вкорочують собі життя, інші шукають варіанти й заробляють. Проте іноді ми витрачаємо надто багато часу, сил, енергії на боротьбу. Ліпше приймати, виносити уроки та рухатися далі.

А ще в людей дуже різне ставлення до ситуацій. Якось ми з родиною були в Таїланді. І ось на наш острів насувається тайфун, найпотужніший за 75 років. Виїхати не можна. Залишається тільки сидіти й чекати. За ті дні переді мною пролетіло все життя. Коли цей тайфун мав прийти з хвилини на хвилину,  я помирала. Діти…чоловік…ми всі за тисячі кілометрів від дому. Дивлюся — сусіди по готелю купаються в басейні, п’ють коктейлі. Мені хотілося кричати: «Ви не розумієте?» А потім я подумала: може, це я чогось не розумію? А далі пішов дощик… Покапав 2 годинки. І все. Відтоді я зрозуміла, що іноді подія страшніша у голові, ніж насправді.

— Чи є в цьому зворотний бік? Я маю на увазі, коли людина постійно скочуватиметься в бік «не вийшло, отже, і не треба».

— Тут, як і скрізь, має бути баланс. Повертаємося до того, що важливо слухати себе. І важливо бути активним. Будь-яка ефективна дія дає класний результат. Качаєш прес, присідаєш — маєш підтягнене тіло. Не робиш — не маєш.

Усі пережиті ситуації нас збагачують. Ми виходимо зі «штормів» іншими. Коли щось іде не так, як нам хочеться, насправді воно веде до наших вищих цілей.

— А як навчитися слухати себе?

— Це найважливіше запитання. Ви навіть не уявляєте, як багато людей хочуть, аби вирішували за них. Вони запитують, що їм замовляти в ресторані, що вдягати. Чи ще ліпше: «А що мені їй відповісти, а що мені йому сказати?» Потрібно починати з маленьких рішень. А що як це рішення буде неправильним? То й що? Ти ж вчишся! Лузер від переможця чим відрізняється? Обидва бігли й впали. Переможець встав і далі побіг, лузер лежить і скиглить.

— Повернімося знову до цілей. Як не зійти зі шляху? 

— Знаєте, є така класна техніка. Написати цілі й поставити на заставку смартфона. Ти постійно їх бачиш, постійно знаєш, чого хочеш. Уявіть, яке це життя, коли ви повсякчас рухаєтеся до своїх цілей. Раніше це викликало в мене обурення: «Усе заплановано? А як же потік?» Потім я зрозуміла, як це круто! Адже ти робиш те, що хочеш. Якщо це справді твої цілі, звісно, засновані на твоїх цінностях.

— Можна кілька цілей відразу поставити?

— Так, звичайно, в різних сферах. Проте потрібно розставити пріоритети.

— І як це зробити, як вибрати?

— Правильного вибору не існує взагалі. Хто може сказати, що вибір неправильний, хто має таке право? Бог? Правильний вибір — той, за який я беру відповідальність. Коли я це зрозуміла, мені стало простіше вибирати.

Щодо пріоритетів, є класна вправа. Пишете 10 пунктів, яким би було ваше ідеальне життя. Наприклад: «Коли моє життя ідеальне, я багато заробляю». Або: «Коли моє життя ідеальне, я живу на Балі». Потім беремо цей список і починаємо порівнювати пункти між собою попарно, щоразу обираючи пріоритетний. Лідер виявиться сто відсотків. Це буде те, без чого ви не можете.

— Що нового буде на цьогорічній зустрічі?

— Оцінюватимемо не лише кількість часу, витрачену на цілі, а й кількість енергії. Коли за цим параметром ви починаєте оцінювати все, багато чого стає очевидним. «Я купу часу сиджу на роботі, нічого не виходить!» Де твоя енергія? В Instagram, переживаннях, сварках зі співробітниками. То може справа не в часі, проведеному на роботі?

А ще буде величезний блок про мрії. Я хочу всіх надихнути мріяти без кордонів. Це найважливіше. Хочеться, щоб ми якось рухали цей світ вперед. Щоб взагалі вчилися мріяти.

— Понад дві тисячі — чи не забагато людей, щоб охопити всіх своєю увагою?

— Та ні. Ми завжди так вибудовуємо тренінги, аби не було прив’язки до нас. Хочемо, щоб наші слухачі навчилися й були щасливими.

А ще я обожнюю величезні тренінги — це така синергія! Понад тисяча людей думають в одному напрямку, одне одного підтримують. Я бажаю кожному знайти те оточення, яке вас підтримуватиме й надихатиме. Не лише наступного року, а завжди.

Спілкувалася  Жанна Лаврова