Пам’ятки козацької слави: 10 місць, де варто побувати

Острів Хортиця, Запоріжжя

Хортиця – колиска українського козацтва. Саме тут, на острові посеред Дніпра, біля останнього з грізних дніпровських порогів козаки облаштували свою фортецю. Згодом вона виросла у протодержаву із власними законами – Запорозьку Січ. Дотепер із козацьких пам’яток на Хортиці збереглися тільки залишки земляних укріплень. Зате в Музеї історії запорозького козацтва зібрано тисячі археологічних знахідок й інших артефактів, а в Музеї судноплавства «Чайка» можна побачити знамените 18-метрове козацьке бойове судно, підняте із дна Дніпра. 

У середині 2000-х на Хортиці створили історико-культурний комплекс «Запорозька Січ», де відбудували дерев’яні укріплення, хати й козацьку дерев’яну церкву. В іншій частині острова діє кінний театр «Запорозькі козаки», де проводять фольклорні вистави, демонструючи вправність у верховій їзді та боях на шаблях.

Режим роботи комплексу «Запорозька Січ»: з листопада по лютий – з 09:30 до 16:00 (каса до 15:00), з березня по жовтень – з 09:30 до 16:30 (у суботу та неділю – до 18:30), понеділок – вихідний.
Вартість відвідування комплексу: 48 грн – дорослі, 24 грн – школярі, студенти, пенсіонери. Діти дошкільного віку та учасники бойових дій – безкоштовно.

Територія Національного заповідника «Хортиця» відкрита для відвідування безкоштовно, цілодобово й цілорічно.
Де: м. Запоріжжя

Батурин, заповідник «Гетьманська столиця», Чернігівська область 

baturin-capital.gov.ua

Від 1669 до 1708 року Батурин з його міцною фортецею слугував резиденцією трьом гетьманам: Дем’янові Ігнатовичу (Многогрішному), Іванові Самойловичу й Івану Мазепі. Останній збудував собі окрему укріплену резиденцію на околиці міста. Як ми знаємо, доля Батурина була трагічною: 2 листопада 1708 року місто вщент зруйнувало військо Олександра Меншикова. Усі захисники загинули, жінок і дітей вирізали до ноги. На початку 2000-х років оборонцям Батурина встановили пам’ятний хрест, а згодом відтворили цитадель Батуринської фортеці: оборонну стіну з вежами, гетьманську кам’яницю, скарбницю та дерев’яну козацьку церкву. У вцілілому з мазепинських часів будинку Генерального суду Лівобережної України діє музей, що розповідає про історію судочинства, родину генерального судді Василя Кочубея, кохання Мазепи до юної Мотрони Кочубей. 

Уже до наступного, XVIII століття належать палац і церква-усипальня Кирила Розумовського – останнього гетьмана Війська Запорізького. Син простого козака Григорія Розума Кирило завдяки карколомній кар’єрі брата Олексія, який хлопцем потрапив до придворної капели і згодом став фаворитом імператриці Єлизавети, теж отримав високі титули і маєтності, а на своїй посаді гетьмана намагався принести Україні користь – поки не був змушений зректися булави. 

Козацькі пам’ятки Батурина об’єднані у складі Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Режим роботи: музеї заповідника працюють щодня з 09.00 до 17.30 (палац Розумовського з 10.00)
квітень – жовтень: без вихідних
листопад – березень: вихідний – понеділок
Вхідні квитки: 30 грн дорослі, 20 грн діти
Де: Батурин, Бахмацький р-н, Чернігівська обл.

«Козацькі могили», Рівненська область

Визначна пам’ятка козацької слави розташована поблизу села Пляшева, на місці славнозвісної битви під Берестечком – наймасштабнішої битви доби Хмельницького. Богданове військо разом із союзниками – кримськими татарами, вступило тоді у бій з польською армією Яна ІІ Казимира. Битва, що тривала з 18 по 30 червня 1651 року, завершилася підписанням невигідного для України перемир’я, яке, утім, не протрималося довго – менше ніж за рік відбулася битва під Батогом, нищівна для війська Речі Посполитої. 

Національний історико-меморіальний заповідник  «Поле Берестецької битви» включає музей, козацьке кладовище і два незвичайні храми. У дерев’яній Михайлівській церкві XVII ст., за переказами, не раз бували Хмельницький, Іван Богун та інші славні полководці. Підземний хід веде з неї до церкви Георгія Переможця, збудованої на початку ХХ ст. як храм-мавзолей, де зберігаються останки загиблих козаків. В архітектурі церкви застосовано елементи стилю модерн та українського національного стилю, всередині вона оздоблена стінописом відомого художника Івана Їжакевича.

Режим роботи: заповідник працює щодня з 9:00 до 18:00
Вхідні квитки: дорослі — 30 грн; школярі та пільгові категорії — 15 грн
Де: с. Пляшева, Радивилівський р-н, Рівненська обл. (50°20′57″ пн. ш. 25°11′39″ сх. д).

Чигирин, Черкаська область

http://chigirinzapovidnyk.org.ua

Із початком визвольної війни 1648–1654 рр. Богдан Хмельницький зробив Чигирин своєю резиденцією і столицею України, де розмістилися гетьманський уряд, канцелярія, скарбниця і монетний двір. Відтак місто стало одним з найбільших у тогочасній Україні – у ньому мешкало 50 тисяч міщан і козаків. Чигиринська фортеця була зруйнована турками 1678 року, жодна її споруда не збереглася. У наш час на Замковій горі відтворили бастіон Дорошенка. Неподалік стоїть монумент Богдану Хмельницькому і кам’яний хрест на честь козаків – героїв битв із польськими та турецькими загарбниками. Біля підніжжя гори у середині 1990-х спорудили каплицю Святої Покрови, де перепоховали останки 263 козаків та міщан з виявленого археологами кладовища, та відбудували повітову управу кінця XVIII ст., розмістивши там Музей Богдана Хмельницького та офіс історико-культурного заповідника «Чигирин». 

Режим роботи:
З 1 квітня до 31 жовтня: вівторок–п’ятниця – 8.00–18.00, субота, неділя – 9.00–18.00 год
З 1 листопада до 31 березня: понеділок–п’ятниця – 8.00–17.00, субота, неділя – 9.00–17.00
Вартість відвідання окремих музеїв заповідника – за посиланням.
Де: м. Чигирин, Черкаська обл ( 49°05′ пн. ш. 32°40′ сх. д.)

Суботів, Черкаська область

http://chigirinzapovidnyk.org.ua/

Суботів, що за 14 км від Чигирина, був заміською резиденцією Хмельницького. На давньому городищі він спорудив невелику фортецю, де мешкала родина гетьмана, його челядь і козацька старшина, а поруч із замчищем — Іллінську церкву й заповів поховати себе у ній. Нині цю визначну пам’ятку українського козацтва знають усі – її зображено на п’ятигривневій купюрі. В Іллінській церкві є надгробок Хмельницького, проте де насправді розташована його домовина – досі не відомо. Біля церкви збереглися козацькі кам’яні хрести. 

На околиці села є три криниці. За легендою, їх викопали троє славних козаків з Богданового війська після того, як порятувалися водою з цілющого джерела від тяжких поранень. Побутує повір’я, що як дівчина нап’ється води з трьох криниць поспіль, то не пізніше ніж через три дні знайде свого судженого – тому їх ще називають Колодязями любові.

Козацькі пам’ятки Суботова є частиною заповідника «Чигирин», отже, логічно об’єднати відвідини Чигирина, Суботова й дуба Залізняка в одну поїздку.

Де: с. Суботів, Чигиринський р-н, Черкаська обл. (49°07′ пн. ш. 32°31′ сх. д.)

Дуб Залізняка, Черкаська область

funtime.kiev.ua

У Холодному Яру поблизу хутора Буда росте велетенський тисячолітній дуб, який називають  дубом   Максима Залізняка. Шість разів у нього влучали блискавки, розколовши стовбур зверху донизу, але дерево вижило. За переказами, саме під кроною цього патріарха збиралися на нараду повстанці під проводом Северина Наливайка, влаштовувались на перепочинок Павлюк, Максим Залізняк і Богдан Хмельницький, давали присягу на боротьбу гайдамаки. Приходили до козацького дуба і вояки Холодноярської республіки у 1920-х роках.

Де: с. Буда, Чигиринський р-н, Черкаська обл. (49°06′38″ пн. ш. 32°16′01″ сх. д.)

Могила Івана Сірка, Дніпропетровська область

На березі Дніпра біля села Капулівка височить надмогильний курган кошового отамана Івана Сірка. Це, мабуть, найбільш таємнича постать з-поміж усіх козацьких ватажків.  Сірка, який вийшов переможцем з 65 битв, вважали могутнім  характерником. Помер він уже старим, своєю смертю, і був похований біля Чортомлицької Січі. В 1960-х роках у зв’язку з затопленням цього місця Каховським водосховищем могилу перенесли на інший бік села. 

Двадцять років тому до могили повернули череп Івана Сірка, що раніше був вилучений задля відновлення зовнішності й зберігався в музеї. Відтворений портрет було використано, коли робили пам’ятник, який тепер стоїть на верхівці кургану. Щороку 1–2 серпня тут збирається багато людей, аби вшанувати пам’ять легендарного кошового отамана. 

Де: околиці села Капулівка, Дніпропетровська обл. (47°34’19.2″ пн. ш.  34°13’16.3″ сх. д.)

Буша та Гайдамацький яр, Вінницька область

http://busha.com.ua

Коли 1654 року поляки взяли Могилів, частина козаків відійшла в Бушу й укріпилася в замку. Півроку поляки тримали його в облозі, аж поки їм на допомогу не прийшло 60-тисячне військо Стефана Чарнецького. Після невдалого штурму Чарнецький наказав перекопати греблю: вода з ровів зійшла, нападники вдерлися на вали й підпалили замок. У кривавій колотнечі всі оборонці загинули, а печеру, де ховалися жінки та діти, поляки затопили. Тоді в Буші загинуло 16 тисяч душ. 

Від замку збереглася одна вежа із підземеллями. На пагорбі вище замчища розкинулося кладовище з десятками кам’яних козацьких хрестів. Разом із загадковим Бушанським скельним храмом ці визначні пам’ятки входять до складу Державного історико-культурного заповідника «Буша».

За селом між двома горами врізається глибокий Гайдамацький Яр. У лісі на його схилах розкидані химерні скелі, а посеред річки Бушанки на дні яру стовбичить Ґонтів камінь – за переказами, тут таборували гайдамацькі загони Івана Ґонти. Тому і печера неподалік отримала назву Гайдамацька.

Режим роботи: заповідник працює: 8:00–17:00 (перерва з 12:00 до 13:00). Сб, нд — за попереднім замовленням.
Вхідний квиток: дорослі –– 30 грн, діти –– 15 грн, послуги гіда — 100 грн.
Де: с. Буша, Ямпільський р-н, Вінницька обл. Координати заповідника — 48°19’58.8″N 28°07’09.3″E. координати Гайдамацького Яру — 48°21’57.2″N 28°06’25.0″E.

П’ятницький цвинтар у Кременці, Тернопільська область

На пагорбі під горою Черча у Кременці розташоване урочище «Козацькі могили». Перші поховання з’явилися тут ще у XVI столітті – біля церкви Параскеви П’ятниці. Згодом її перенесли на інше місце, а кладовище залишилося. 1648 року козацький загін під проводом Максима Кривоноса шість місяців поспіль тримав в облозі Кременецький замок, що на горі Бона, і зрештою взяв його штурмом, перетворивши на руїни. За переказом, після вирішального бою потомлені козаки зібралися, аби поховати загиблих, та Кривонос наказав почекати ранку. Прокинувшись, вони побачили, що там, де лежали тіла їхніх побратимів, з’явилися надмогильні плити з кам’яними хрестами – а там, де лежали загиблі бандуристи, надгробки були у формі бандури. Козацькі хрести і надгробки незвичної форми можна побачити на П’ятницькому цвинтарі й нині. Загалом тут виявлено поховання понад 500 козаків.

Де: Кременець, Тернопільська обл.

Козацький хутір Галушківка, село Гречане, Дніпропетровська область

Козацький хутір на території нинішнього села Гречане існував ще наприкінці XVI століття. У 1990-х роках ці краї досліджувала етнографічна експедиція на чолі з відомим вченим-народознавцем Василем Скуратівським. Це надихнуло ентузіастів, які об’єдналися у громадську організацію «Козацтво Придніпров’я», на відтворення козацького хутора Галушківка. Тут спорудили козацьке укріплення і три селянські садиби, відкрили музей із колекцією козацької зброї: пістолями, шаблями, фальконетом і бомбардою. На хуторі  проводять майстер-класи з народних ремесел, кінні вистави, святкування народних свят. Аби гості ліпше уявили собі життя козаків, їх частують традиційними козацькими стравами – кулешем, варениками та узваром.

Де: хутір Галушківка, с. Гречане, Дніпропетровська обл.