Всесвітній день кіно: історія та цікаві факти
Почалося все з того, що відомий американський винахідник Томас Едісон був фактично першим, хто винайшов прилад для показу рухомих картинок. Сталося це в далекому 1888 році. Утім, цей прилад був дуже «егоїстичним», адже дивитись кіно в такому варіанті могла лише одна людина, тобто це був такий собі персональний кінотеатр. А ось можливість подивитись кіно одночасно з друзями та всією компанію, подарували світу брати Люм’єр. А потім уже був Париж і бульвар Капуцинок.
Цікаві факти про кіно:
Дехто помилково вважає, що першим фільмом братів Люм’єр стала картина про прибуття потягу, але насправді перша їхня стрічка, яку побачили глядачі, називалася «Вихід робітників з фабрики» (1895).
Не менш вагомий внесок у кінематограф зробив ще один француз – Жорж Мельєс. Його називають батьком спецефектів. Уявіть собі, вже у 1902 році він створив перший у світі науково-фантастичний фільм «Політ на Місяць», який увійшов згодом у всі підручники з кіно.
А вже 1903-го, бажаючи затьмарити успіх Мельєса, американець Едвін Портер на студії Едісона знімає перший вестерн «Велике пограбування потяга». Фільм спричинив фурор. А фінальна сцена, коли один із бандитів стріляє ніби просто в камеру – стала першою взаємодією з глядачами.
1920-ті – стали періодом найбільших суперечок на тему «А чи потрібен звук у кіно?» Так-так, не дивуйтеся, адже багато хто на той момент вважав, що це буде зайвим. По-перше, з’явиться мовний бар’єр, і не всі картини можна буде просто так продавати у всі країни світу, по-друге, актори мусили б мати добре поставлений голос, та ще й вимову без акценту. Тому багато зірок німого кіно, як, наприклад, Чарлі Чаплін, виступали проти. Однак прогрес уже було не спинити.
Спочатку кіноінженери навчились, як синхронізувати звук та відео на окремих приладах. І вже 1922 року в Берліні вперше у світі було показано звуковий фільм. Також у 1926 році Warner Brothers випустила кілька звукових фільмів, що складались переважно з музичних номерів, але особливого успіху серед глядачів вони не мали. Справжній прорив стався лише з фільмом «Співак джазу», в якому, крім музичних номерів Ела Джолсона, були і його короткі репліки. Одна з перших фраз героя: «Почекайте, почекайте хвилинку! Ви ще нічого не чули!» – стала справжнім символом нової ери кіно. А 6 жовтня 1927 року – день прем’єри «Співака джазу» – заведено вважати днем народження звукового кіно.
Цікаві факти про кіноіндустрію будуть неповними, якщо не згадати про мультиплікацію, яка стала невіддільною частиною кіно. Отже, перші експерименти почалися ще наприкінці дев’ятнадцятого – початку двадцятого століття. Одними з найвідоміших перших мультфільмів (якщо їх можна так назвати) стали: «Фантасмагорія» (1908), «Динозавр Герті» (1914).
А ось 1928-го на екрани вийшов перший мультфільм зі звуком. Він називався «Пароплавчик Віллі». Головний герой мультику мишенятко Мікі Маус згодом стало улюбленцем дітей усього світу.
Пальму першості відтоді тримає Дісней. І далі було ще цікавіше, адже мультики стають кольоровими. Ось перший такий твір від 1932 року – «Квіти та дерева».
І нарешті першим повнометражним мультиком у кольорі й зі звуком стала «Білосніжка та семеро гномів». Цей твір далекого 1938 року і сьогодні чудово виглядає.
Цікавий факт: долучився до створення цього легендарного мультфільму й українець Білл Титла. Він працював одним з художників-мультиплікаторів у Діснея. Також брав участь у створенні таких відомих мультиків, як «Піноккіо» і «Дамбо». Більше цікавих фактів про нашого українця в Голлівуді тут:
З розвитком кіно і попитом серед глядачів, зростали й бюджети та масштаби стрічок. Їхні творці вже виходили за межі студійних павільйонів, влаштовували зйомки в різних країнах і знімали епічні сцени з тисячами людей у масовці. Досить передивитись такі відомі картини, як «Спартак» (1960), «Лоуренс Аравійський» (1962), «Ганді» (1982), «Останній імператор» (1987).
Після зйомок масштабних фільмів у Голлівуді не дають пропасти просто так жодній декорації. Наприклад, у спеціально побудованому місті Хілвелл, у якому Марті з Доком подорожували «Назад у майбутнє», знімали аж два десятки фільмів!
Ще одним важливим пунктом у розвитку кіно стала розробка й використання комп’ютерної графіки. Найперша спроба в історії кінематографу була здійснена в четвертому епізоді «Зоряних війн: Нова надія» 1977 року. І це при тому, що комп’ютери того часу були ще так слабо розвинуті, що тижнями могли прораховувати простий спецефект і навіть не показувати цю картинку. Тому доводилося довго чекати на результат, друкувати його на плівці, дивитися, і якщо щось не влаштовувало, починати все спочатку. Але результат не те що окупився, а перевершив найсміливіші очікування. Фільм за бюджету в 11 мільйонів доларів заробив майже 800 мільйонів! І врятував від банкрутства легендарну студію «XX Century Fox».
І, звісно, які ж цікаві факти про кіно без згадки про «Оскар»?! Першу премію «Оскар» було вручено 16 травня 1929 року. Відтоді ця статуетка є найбільш жаданою для усіх кінодіячів світу.
Фільмами-рекордсменами, що отримали 11 «Оскарів» за раз були «Бен-Гур» (1959), «Титанік» (1997) і «Володар перснів: Повернення короля» (2003). Останній фільм став також першим фільмом у жанрі фентезі, який отримав «Оскар» у номінації «Найкращий фільм року».
Серед кінодіячів-рекордсменів беззаперечним лідером є Волт Дісней. За режисуру, продюсування, сценарії та з урахуванням почесних нагород він має аж 26 «Оскарів»! Неймовірно!
Найбільший гонорар, що коли-небудь був отриманий дитиною за роль у фільмі – 4,5 мільйона доларів, – одержав Маколей Калкін за фільм «Один вдома – 2» (1992).
Звісно, що кіно – це не тільки мистецтво, це ще й бізнес. А бізнес має бути прибутковим. Нині у топ-3 фільмів, які принесли своїм творцям шалені гроші, входять «Месники: Завершення», «Аватар» і «Титанік». Касові збори кожного з них склали понад два мільярди доларів. Режисер двох картин з цього тріо – Джеймс Кемерон вже працює над продовженням «Аватара».
Хай там як, але Голлівуд – це далеко не найбільша фабрика кіно у світі. Якщо казати, звісно, не про якість, а про кількість фільмів, які виходять щорічно, то тут на п’яти вже давно наступає «Ноллівуд» у Нігерії, а випереджають Штати центри кіновиробництва в Індії, які ми звикли називати узагальнювальним словом «Боллівуд». Хоча, цікаво, що сам «Боллівуд» з центром у Мумбаї – це далеко не весь індійський кінематограф. У них є ще так званий «Толлівуд» та «Коллівуд». І вся ця трійця штампує фільмів на рік більше, ніж будь-хто у світі.
Якщо згадувати цікаві факти про український кінематограф, то потрібно писати окрему статтю про Довженка, Іллєнка, Параджанова та інших. І ще окрему статтю про українських емігрантів у Голлівуді. До речі, за всю історію «Оскара» серед номінантів і володарів цієї почесною премії не раз були й українські прізвища. Наприклад: Едвард Дмитрик – режисер, номінант на «Оскар», має навіть свою зірку на Алеї слави у Лос-Анджелесі; Нік Адамс – актор, друг Елвіса Преслі та Джеймса Діна; Джек Пеленс (Володимир Палагнюк) – актор, отримав «Оскар» у 1992-му, та ін. Усі вони – талановиті актори та режисери, які були дітьми емігрантів з України.
Цікавий факт про кіномистецтво, що торкається України: нещодавно британська медіа-корпорація ВВС склала рейтинг 100 найкращих фільмів, які зняли режисери-жінки. У цьому голосуванні взяли участь 368 кіноекспертів з 84 країн світу. У списку є стрічки Аньєс Варда, Клер Дені, Софії Копполи, Грети Гервіг, Кетрін Бігелоу, але найцікавіше те, що сорок восьму і п’ятдесят дев’яту сходинку цього рейтингу посідають дві картини української режисерки Кіри Муратової – «Астенічний синдром» і «Довгі проводи» відповідно. А ось соте місце у списку отримала трагікомедія «Дітки в порядку» режисерки Лізи Холоденко, яка народилася у США, але має українське коріння.
Потішили цьогоріч і українські режисери, які пробилися до програми найпрестижніших кінофестивалів: Валентин Васянович із «Атлантидою» отримав нагороду на Венеційському кінофестивалі, а Наріман Алієв із фільмом «Додому» був у програмі Каннського кінофестивалю. Сподіваємося, що найбільш визначні перемоги українського кіно ще попереду. І згадаємо ми про них не тільки у наступний День кіно!
