Диригент власної долі Оксана Линів

Ми зустрілися з пані Оксаною напередодні третього сезону фестивалю LvivMozArt , який триватиме протягом 3–11 серпня 2019 року. Головна тема цьогорічного фестивалю – музика і література. У межах LvivMozArt відбудуться масштабні концертні постановки, витончені вечори камерного формату, перформанси, презентації та речиталі. Окрема програма чекає й наймолодших поціновувачів музики. Фестиваль об’єднає найкращих українських і світових музикантів, відкриє цікаві локації та заповнить найбільші концертні зали міста. У фокусі літературної частини програми фестивалю стане німецькомовний публіцист і письменник Йозеф Рот, який народився, як і Оксана Линів, у містечку Броди, тільки 125 років тому. На думку Оксани, цей фестиваль має на меті розвивати старі та нові традиції стародавнього Львова – міста, яке стоїть на перехресті східної й західної культур.

Event Ukraine пропонує ближче познайомитися з успішним культурним Амбасадором України Оксаною Линів.

—Пані Оксано, коли ви відчули, що музика – це ваше покликання?

Мені здається, що я з відчуттям своєї місії народилася. Ще в дитячому садочку на питання, ким бути, відповідала: музикантом, як і мої батьки. Музика була й лишається важливою частиною життя моєї родини. Мої батьки – професійні музиканти, дідусь по батьківській лінії був керівником хору. У нас, скільки себе пам’ятаю, завжди звучала музика: на святах за столом (посміхається), батьки, готуючись до своїх концертів, завжди репетирували вдома. Музика заповнювала життя абсолютно всіх домочадців.

— Назвіть, будь ласка, три найважливіші етапи у вашій кар’єрі?

Перший етап – це рішення вчитися у Львівській музичній академії на кафедрі оперно-симфонічного диригування.

Другий – через кілька років навчання у Львівській музичній академії прийшло усвідомлення того, що за межами України існують визнані в усьому світі оркестри й оперні театри, і я зрозуміла, що коли справді хочу досягти високих результатів у своїй професії, то потрібно постійно розвиватися у вибраному напрямі й щоразу, коли досягнута певна мета, ставити собі планку ще вище.

Третій етап – коли 2012 року я, на той час уже успішний диригент, потрапила до Баварської державної опери на посаду асистента диригента. Тоді я добре усвідомлювала, який складний іспит мені доведеться скласти вже у новому контексті. І я довела собі, що це можливо!

— Питання гендерної рівності: як непросто талановитим жінкам робити кар’єру у світі диригентів?

У 2016 році міністерство культури Німеччини провело дослідження. Статистика говорить сама за себе: питання гендерної нерівності досить гостро відчутне сьогодні. У професії диригента є свої нюанси… У світі всього чотири відсотки (!) жінок, які обіймають керівні диригентські посади.

— Насправді дуже сумна статистика. Що ж допомагає вам триматися?

Один відомий диригент, у якого я брала майстер-клас, запитав мене: чому ви цим займаєтеся? Питання звучало досить провокаційно… Адже я була єдиною жінкою серед дев’яти учасників майстер-класу. Не думаю, що він запитував про це інших з нашої групи. У мене за плечима був успіх, і я не збиралася відступати! Що мене підтримує? Віра у високу ідею та високі результати. Наполегливість у досягненні цілей. А з цього народжуються натхнення і впевненість, сили йти далі.
На першій шпальті німецької газети ” DIE WELT”. З батьками. Перед дебютом у Віденській опері Theater an der Wien – прем’єра опери П. Чайковського “Орлеанська діва”.

—Пані Оксано, вас заслужено називають Послом культури України. Чи спостерігаєте ви певні зміни у сприйнятті України в культурному вимірі?

Так, звісно. Після Революції Гідності стався перелом у сприйнятті України. Європейці нарешті почали розуміти, що українці – самобутня нація з давньою окремішньою культурою. Відчуваю такий тренд: іноземці хотіли би ближче з нами познайомитися, і нам треба бути зараз максимально активними, щоб показати світу все прекрасне, чим володіємо, – особливо в інтелектуальній та культурній сферах.

Моє ім’я стає досить популярним, і я можу вже дозволити собі диктувати певні умови співробітництва зі знаними музичними колективами. Наприклад, такою умовою є включення в програму творів українських композиторів. Я надзвичайно пишаюся, коли отримую рецензії на свої концерти, де особливий акцент роблять на виконанні української музики. Критики відзначають, що шедеври української музики гідні звучати в найвідоміших залах світу. Нещодавно на моїх концертах в Європі звучали твори Валентина Сильвестрова, Золтана Алмаші, Мирослава Скорика, Євгена Станковича та багатьох інших.

—Поділіться, будь ласка, своїми найближчими планами, можливо, у філософському плані.

Найважливіше питання, яке турбує мене, це інтеграція української культури в європейський, світовий контекст. Мені хочеться зайти в будь-який європейський книжковий магазин і знайти переклади класичної та сучасної української літератури, це стосується й музики. Я мрію дожити до такого щасливого часу, коли українська культура вирветься зі статусу маргінальної та посяде своє гідне місце серед інших культур. Україна має в усіх сенсах і в усіх сферах сьогодні докладати більше зусиль для вирішення цього дуже важливого питання!

P. S.  26 і 28 жовтня 2019 року під батутою Оксани Линів і за участі 150 музикантів із України відбудеться безпрецедентна постановка опери «Аїда» Дж. Верді в районі Західного Луксору (Єгипет), який також називають «містом мертвих». Саме тут у XV столітті до н.е. було збудовано храм для цариці-фараона Єгипту Хатшепсут – і дотепер ця пам’ятка архітектури захоплює подих серед просторів і скель пустелі. Для участі в цій унікальній події напередодні святкування 150-річчя видатного шедевру Джузеппе Верді, написаного на замовлення єгипетського хедива Ісмаїла Паші, до стародавнього міста приїдуть артисти Академічного симфонічного оркестру «INSO-Львів» та Національної заслуженої академічної капели «Думка». Режисер – Міхаель Штурм, який цього сезону поставив оперу «Лоенгрін» у Львівській опері. Постановка у храмі цариці Хатшепсут у Луксорі – одна з найочікуваніших мистецьких подій цього року для всього світу.

Записала Мирослава Макаревич