4 піших маршрути, щоб помилуватися Карпатами
Полонина Боржава
с. Подобовець — водоспад Шипіт — гора Гимба — гора Стій — гора Великий Верх — гора Плай — метеостанція — закинута сироварня — гора Темнатик — м. Воловець
Протяжність: 40 км
Складність: середня
Тривалість: 3 дні
Боржава – це назва гірського хребта у Закарпатті. Це мальовничі краєвиди, всіяні кущиками чорниць похилі схили, просторі плаї й бездонне небо з неймовірним заходом сонця. Цей маршрут дає змогу також подивитися на одне із семи природних чудес України – водоспад Шипіт.
Маршрут: Прямуйте від Воловця до водоспаду Шипіт, що розташований трохи вище села Пилипець. Далі – 7,5 км підйому на гору Гимба мальовничою дорогою з чудовими краєвидами, доки не вийдете на гору Великий Верх. На її західному схилі можна стати на ночівлю і вдосталь намилуватися неповторним заходом сонця. Наступного дня рушайте вузькою звивистою стежкою до гори Стій, потім поверніться і через Великий Верх ідіть до метеостанції на горі Плай, насолоджуючись довколишньою красою. На північному схилі гори розташована закинута сироварня. Поруч з нею зручно зупинитися на ніч і поповнити запаси води у джерелі. На третій день можна піднятися на гору Темник або ж спуститися у Воловець дорогою вниз від сироварні.
Довбушанські Горгани
с. Бистриця — г. Ведмежик — г. Довбушанка — перевал Переслоп — м. Яремча
Протяжність: 35 км
Складність: висока
Тривалість: 2 дні
Гора Добушанка (за іншою версією – Довбушанка) названа, звісно ж, на честь народного месника Олекси Довбуша. З вершини відкривається дивовижна панорама місцевості на десятки кілометрів довкола, зокрема на Передкарпатську височину.
Маршрут: Від центру села Бистриця прямуйте долиною річки Довжинець на схід. Через село і ліс ви дійдете до вирубки з лісовою хатинкою, де можна переночувати. Далі потрібно йти приблизно 2,5 км дорогою вздовж потоку Озерний у напрямку гори Ведмежик до ще однієї лісової хатини. Знову дорога вгору і знову хатинка, біля якої переходите потік і прямуєте на південь. Тут же потрібно подбати про запас води, адже наступна можливість вдасться нескоро. На вершині гори Ведмежик (1736 м) помилуйтеся краєвидами й вирушайте далі до Довбушанки, яка розташована на 19 м вище. Стежка пролягає кам’яними насипами, а з обох боків вас оточуватиме така краса, що дух перехоплюватиме. Так ви досягнете найвищої вершини Довбушанських Горган. Спускатися краще на південний схід до гори без назви, а далі гребенем хребта до річки Зубринки, біля якої можна відпочити чи переночувати. Далі стежка веде на схід до перевалу Переслоп і звідти серпантином до Яремчі.
Петрос Чорногірський, маршрут через гору Какараза
смт Ясіня — г. Какараза — г. Петрос — г. Шешул — с. Кваси
Протяжність: 26 км
Складність: висока
Тривалість: 2 дні
Тарас Прохасько недаремно обрав для свого прикладу саме гору Петрос. Краєвид, що відкривається з її вершини, здатен вразити найдосвідченішого мандрівника. Весь Чорногірський хребет лежить перед вами, як на долоні. Вершини змінюються полонинами, а хмарки й вівці конкурують, хто кучерявіший.
Маршрут: Від смт Ясіня залізницею треба дістатися до Свидовця. Далі 300 метрів уздовж колії у зворотному напрямку до польової дороги, що веде на полонину Шиса. Тут можна зупинитися у дерев’яній колибі й послухати захопливі оповідки пастухів. Далі рушайте на південний схід до всипаної селевим камінням дороги, яка іде круто вгору до сідловини між горою Караказа (1558 м) і Петросом (2020 м). Тут ви переходите на південний схил і знаходите вузьку стежку, що біжить гребенем хребта до Петроса. Підкоривши одну з найвищих вершин України, спустіться на південний захід у бік гори Шешул. Далі підніміться на гору Копиця і через полонину Веснарка спустіться до села Кваси. До речі, на полонині можна перепочити й навіть отримати майстер-клас від пастухів з виготовлення бринзи з овечого молока.
Запам’ятайте: південно-західний і західний схили Петроса круті й кам’янисті, а тому дуже небезпечні. На південно-східному й східному схилах — чимало скельних виступів.
Говерла і Кукул, маршрут із Козьмещика
Притулок Козьмещик — г. Говерла — г. Велика Кознєска — г. Кукул — с. Лазещина
Протяжність: 29 км
Складність: середня
Тривалість: 2 дні
Це подорож Чорногірським хребтом із можливістю вдосталь намилуватися природою Карпат. Піднятися на найвищу гору країни – must do для кожного українця. Цікаво, що початкова назва гори була Говирла, але через помилку на військовій карті ми маємо сучасний варіант.
Маршрут: Із села Лозещина пішки або автомобілем дістаньтеся до притулку Козьмещик (10 км). Неподалік від притулку між потічком і річкою є польова дорога, що веде на заліснений бік хребта. Далі стрімкий підйом, який згодом змінюється полониною на схилі. Тут можна відпочити у будиночку й попити з джерела, що перетинає стежку. Далі вийдете на шлях уздовж вододілу, що проходить лісом на румунсько-українському кордоні. Ще 200 метрів вгору – і ви на гірській вершині. Наберіться вражень, доторкніться до хмар і спускайтеся у північному напрямку над урвищем. Затим на вас чекає 7 км торованої стежки вздовж старого кордону до полонини Кукул. Відпочиньте у колибі, поспілкуйтеся з пастухами, позбирайте гриби та ягоди у смерековому лісі поблизу. Далі прямуйте на полонину Григорівка і 2 км лісом до залізничної Станції Вороненка. Кінцевий відрізок маршруту пролягає через гору Верх-Дебри до села Лазещина.
Гори є гори, і навіть улітку вони приховують в собі потенційну небезпеку. Особливо це стосується високогір’я. Тому обов’язково занотуйте контактні телефони гірських пошуково-рятувальних підрозділів того району, в якому ви збираєтеся подорожувати. Сміливо запишіть і домашні телефони їхніх командирів. У разі гострої потреби навіть нічний дзвінок командиру ГПРП не буде незручним.