Топ-5 найбільших каньйонів України: що подивитися

Від їхньої краси буквально перехоплює подих, а висота і простір дають відчуття польоту. І не завжди це метафора: над Дністровським каньйоном є кілька місць, що їх уподобали парапланеристи, а над Смотрицьким каньйоном у Кам’янець-Подільському щороку відбувається фестиваль повітряних куль. Від любителів політати не відстають і скелелази, які використовують стрімкі, іноді прямовисні скельні стінки каньйонів для своїх тренувань. Більшість сплавів Дністром проходить саме у межах мальовничого Дністровського каньйону, до Буцького каньйону водники приїздять вправлятися на каяках. Ну а тих туристів, хто чудово обходиться і без екстриму, каньйони ваблять краєвидами. У кемпінгу над каньйоном приємно таборувати, зустрічати захід сонця і світанок, вивчати околиці та спілкуватися з привітними селянами, які завжди мають напоготові легенду про тутешню скелю чи грот.

Смотрицький каньйон

Чимало лівих допливів Дністра, як-от Джурин, Стрипа, Серет і Збруч, мають глибокі каньйоноподібні долини, але саме річка Смотрич утворила справжній каньйон із прямовисними скельними стінками. Саме цей каньйон породив славнозвісний Кам’янець-Подільський, забезпечивши унікальні умови для фортифікації. На півострові у стрімкому закруті Смотрича виросло середньовічне місто, а напроти нього – грандіозна фортеця. На вузенькому скельному перешийку між ними розбудували Замковий міст.

Смотрицький каньйон активно використовувався в обороні, для чого у XV столітті в ньому було розбудовано гідротехнічні фортифікаційні комплекси – Руську та Польську брами. Ці укріплення складалися з башт і мурів на березі та мурів, що перетинали річище й містили шлюзи. У разі небезпеки шлюзи нижче за течією закривалися, і рівень води у неглибокому в «мирний час» Смотричі піднімався, перетворюючи річку на неподоланну перешкоду.

380-метровий автомобільний міст, який називають «Лань, що біжить»

Над Смотрицьким каньйоном у Кам’янець-Подільському перекинуто 380-метровий автомобільний міст, який називають «Лань, що біжить». Він пов’язаний з цілою низкою рекордів. По-перше, «Лань» заввишки понад 50 метрів – найвищий міст в Україні. По-друге, тут було встановлено рекорди повітроплавання: 1999 року – перший в Україні проліт повітряної кулі під мостом, 2004-го – проліт під мостом трьох повітряних куль одночасно. По-третє, саме на «Лані, що біжить» ще у 1996 році було започатковано банджі-джампінг, тоді  – цілковиту новинку.

Відстань від Києва – 350 км.

Як доїхати:

До Кам’янець-Подільського можна дістатися автомобілем чи рейсовими автобусами через Хмельницький або Чернівці, потягом – з Києва або Чернівців.

Дністровський каньйон

Дністер – одна з трьох найбільших річок України, і каньйон, утворений нею, – найдовший серед усіх. Розташований на межі чотирьох областей – Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької, він тягнеться дві з половиною сотні кілометрів. На своєму шляху річка робить безліч стрімких закрутів. Довжина найбільшого з них – 27 км, при цьому ширина перешийка – якихось 2 км. Мабуть, найвідоміший закрут — це той, всередині якого лежить місто Заліщики. Якщо піднятися стежиною від автомобільного мосту через Дністер на гору, з оглядового майданчика ви зможете помилуватися славнозвісним краєвидом «міста на острові» (хоча насправді – на «півострові»).

Найвідоміший закрут — це той, всередині якого лежить місто Заліщики.

У порослих лісом скелях над Дністром ховаються оповиті легендами печери: ще з язичницьких часів вони використовувалися як культові, а в християнську епоху – як прихисток для монахів-відлюдників. Нерідко біля таких печер є потічки, що, спадаючи зі скель, утворюють «дівочі сльози» – водоспади із сотень струмочків. На притоках Дністра є і справжні водоспади, зокрема Возилівські та Русилівські каскади і рукотворний Джуринський водоспад заввишки 16 метрів.

Русилівські каскади.

На берегах Дністра збереглося багато пам’яток: руїни замків, церкви, костели, монастирі, залишки панських маєтків. Найцікавіші з них у межах каньйону – це Раковецький і Чернелицький замки, урочище Червоногород із руїнами замку-палацу, костелу, двох каплиць і Джуринським водоспадом, палац Бадені у Коропці, культові печери біля сіл Стінка, Космирин і Литяче, ренесансні храми, замок і монастир у колишньому місті, а нині селі Язловець, городище літописного Дзвенигорода, фортифікації Святої Трійці в Окопах біля гирла Збруча і, нижче за течією, – замки у Жванці та Хотині. Завдяки цікавим пам’яткам та природним дивовижам Дністровський каньйон – популярне місце туристичних сплавів.

Фортифікація Святої Трійці в Окопах біля гирла Збруча

Відстань від Києва – близько 400 км.

Як доїхати:

У різні точки Дністровського каньйону можна дістатися автомобілем або рейсовими автобусами з обласних центрів – Івано-Франківська, Тернополя, Хмельницького, Чернівців та з найближчих районних центрів, зокрема Городенки, Тлумача, Кам’янець-Подільського, Хотина, Заліщиків. Автомобільні мости через Дністер є у Нижневі, Устечку, Заліщиках, Жванці. як отЧерез Заліщики курсує потяг Рахів – Київ, яким увечері зручно виїжджати до столиці.

Актовський каньйон

wikipedia.org/Zritel12

Цей каньйон міститься там, де його не чекаєш побачити – посеред голого степу. Актовський каньйон прорізала у гранітах Українського кристалічного щита притока Південного Бугу –річка Мертвовод. За легендою, скіфи відправляли нею в останній путь своїх померлих правителів. Є й інші, не менш моторошні легенди, що пояснюють назву річки: у першій стверджується, що одного разу місцеві мешканці висипали у воду отруту й усі татари, які її напилися, померли, а в другій – що колись козаки побили тут безліч турків, і через їхні тіла не було видно й річки. Назва самого каньйону походить від назви найближчого села Актове, що у Вознесенському районі Миколаївської області.
Глибина Актовського каньйону – 40–50 метрів, його площа – понад 250 гектарів. Цей унікальний природний комплекс, де поєднуються степова та водна екосистеми, входить до складу ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та Національного природного парку «Бузький Гард». Туристів каньйон вражає своїми гранітними валунами, гігантськими кам’яними брилами та стрімкими скелями, що височать над річкою. Сплави тут неможливі, а ось займатися альпінізмом у каньйоні приїздять спортсмени з усієї України. За майже гірський рельєф каньйон іноді називають «Малим Кримом», а ще – «Долиною диявола».

Відстань від Києва – 310 км.

Як доїхати:

Громадським автотранспортом добратися сюди важко, тому краще їхати власним автомобілем з м. Вознесенськ Миколаївської області через с. Трикрати і с. Актове, а за селом рухатися вгору за течією річки.

Арбузинський каньйон

Розташований на річці Арбузинці, притоці Мертвоводу, неподалік від попереднього каньйону «великої п’ятірки» – Актовського, тож його іноді називають Малим Актовським каньйоном. Арбузинський каньйон відрізняється від Актовського меншими розмірами та відсутністю гострих скель. Дно півторакілометрового каньйону вкривають величезні гранітні валуни, розташовані то впритул один до одного, то з проміжками – згори це виглядає як велетенський кам’яний лабіринт. Краєвиди тут просто фантастичні. Панорама одразу двох каньйонів, Арбузинського та Актовського, відкривається з найвищої скелі під назвою Пуп Землі. Не менш кумедні назви мають й інші мальовничі брили, як-от Тещин Язик, Сковорідка чи Кам’яний Мішок.

Позаяк Арбузинський каньйон утворився у вулканічних породах, і той прадавній вулкан гріє й досі, у каньйоні панує свій власний, теплий мікроклімат: тут не лежить сніг, натомість серед зими можуть розквітнути квіти.

Відстань від Києва – 300 км.

Як доїхати:

Арбузинський каньйон лежить по дорозі до Актовського: автомобілем треба їхати з м. Вознесенськ Миколаївської області через с. Трикрати до с. Актове. Каньйон починається прямо перед селом.

Буцький каньйон

Цей каньйон найближчий до Києва. Розташований він на річці Гірський Тікич біля селища Буки Маньківського району, що на Черкащині.

Популярності Буцький каньйон набув порівняно недавно, упродовж останніх десяти років – завдяки неймовірним світлинам, що їх почали викладати в інтернеті туристи.

Ще одна принада каньйону, окрім зручного розташування, – його «компактність» (хоча на фотографіях він виглядає величезним): його глибина сягає 20 м, ширина – від 20 до 40 м, основну частину каньйону можна обійти пішки менше ніж за півгодини. Утім ніхто не полишає його так швидко: туристи оглядають руїни старовинного водяного млина та малої ГЕС – до речі, першої в Україні, – а потім влаштовуються на пікнік на гранітних скелях понад річкою, спостерігаючи за скелелазами та спортсменами, які тренуються на каяках і байдарках. Течія тут швидка та бурхлива, як на справжній гірській річці, є навіть водоспад-перекат Вир.

Відстань від Києва – 150 км.

Як доїхати:

Власним автомобілем: трасою Київ – Одеса до м. Жашків, далі через села Сорокотяга, Вороне і Червоний Кут – до Буків. Дорога займає близько двох годин.

До с. Буки Маньківського району Черкаської області можна доїхати прямими рейсовими автобусами Київ – Маньківка, Київ – Тальне, Черкаси – Жашків, Черкаси – Монастирище.