Катерина Асоф’єва про вплив подорожей на життя
Це й відрядження, в яких вона, якщо є змога, приділяє час прогулянкам, новій виставці чи театральній виставі, й далекі поїздки через континенти та океани.
– Пані Катерино, що для вас означають подорожі?
– Це зміна картинки, натхнення, рух, можливість ліпше пізнати, насамперед, саму себе. Мандрівка – це маленьке життя.
– Як впливають мандрівки на ваш світогляд, на спосіб життя?
– Вони для мене перетворилися на справжній наркотик. Коли настає велика – в моєму розумінні – перерва в подорожах, відчуваю якийсь застій: емоціональний, душевний, навіть фізичний. А проведу вікенд деінде – і вже приплив сил, хочеться творити, рухатися далі, креативити.
– Чим найбільше насолоджуєтеся в подорожах?
– Мені імпонує різноманітність. Я взагалі надаю перевагу новому. Люблю пізнавати традиції, культуру, кухню, насолоджуватися архітектурою, відвідувати музеї. Окрема насолода – приїздити в улюблені місця, де бував неодноразово, але щоразу відкриваєш для себе щось незвідане.
– Скільки вам потрібно часу, щоб зібрати валізу? І що завжди там є?
– Якщо у відрядження, то хвилин тридцять – завдячуючи рокам тренувань. Якщо всією родиною, то трохи довше, пару годин. Документи, кредитка, готівка – ось і весь обов’язковий комплект. Усе інше можна купити на місці.
– Яка мандрівка стала для вас знаковою? Можливо, навіть змінила життя?
– Таких було дві. Перша – студентська практика після третього курсу в п’ятизірковому турецькому готелі. Те літо видалося для мене доволі складним. Це був переломний момент у житті. Проте саме тоді я зрозуміла, що готельний бізнес – це моє, мандрівки – це більш ніж моє. Однак усвідомила, що Туреччина – абсолютно не моє. А під час практики наступного літа, в готелях мережі Aldemar на Родосі, пазл склався цілком. Я відчула, що Греція – однозначно моя улюблена країна, такою вона є і дотепер. З компанією Aldemar я вже дванадцять років, і можу сміливо сказати, що вона для мене як друга сім’я.
– На що звертаєте увагу, подорожуючи з вашим трирічним сином? Коли вперше взяли його з собою?
– Перша його мандрівка відбулася цьогоріч. Я не поділяю ідеї подорожувати з новонародженими. Насправді, ми хотіли полетіти з сином ще позаминулого літа, проте не склалося.
Звісно, дитина такого віку вносить корективи. Якщо раніше ми з чоловіком могли планувати насичені мандрівки, зупиняючись у дво- чи тризіркових готелях щоразу в новому місці, то тепер переймаємося комфортом сина. Саме тому поїхали в Aldemar Olympian Village, що на грецькому півострові Пелопоннес. У ньому чудові умови для малечі: не доводилося клопотатися про відповідну їжу чи організацію дитячого дозвілля. Це був ідеальний відпочинок для всієї сім’ї.
Коли я лише починала працювати в Aldemar Resorts, мені сказали, що понад 35 відсотків гостей наших готелів – це сім’ї, які туди повертаються з року в рік. Тоді це здалося дивним: навіщо приїздити повсякчас в одне місце, якщо у світі так багато цікавого, а час летить так швидко. Тепер я їх розумію.
– Ви добре знаєте готельну «кухню» і, мабуть, звертаєте увагу на дрібнички навіть у відпустці. Що робите зі своєю «профдеформацією»? Як «вимкнути» в собі професіонала й насолоджуватися відпочинком?
– Безсумнівно, відключитися цілком складно, але те, що помічаєш навколо, може стати джерелом натхнення. Скажімо, сподобалася певна фішка – і я вже думаю, як її змінити, адаптувати й зреалізувати в наших готелях.
Я навчилася відволікатися. Відпочиваючи з сином, звертала увагу лише на нього, насолоджувалася його емоціями. Я «вимкнула» мозок і стала пересічним туристом.
А загалом, головне – позитив. Мені шкода людей, які витрачають дорогоцінний час на вишукування недоліків. Не подобається номер – зверніться на ресепшн і запитайте про варіанти. Не влаштовує гід – беріть напрокат машину. Навіщо псувати собі настрій, розглядаючи облуплену фарбу на стелі, якщо можна прогулятися парком, випити кави, поспілкуватися з людьми.
– Ви знаєте Грецію як свої п’ять пальців. Який регіон чи острів улюблений?
– Так, я побувала майже в усіх куточках країни. Люблю кожну місцину. Адже Греція така різноманітна – острови відрізняються один від одного й від континентальної частини. І хоч знову і знову туди повертаюсь – однаково приємно дивуюсь і відкриваю нове. Життя не вистачить, щоб цілком вивчити цю унікальну країну. До речі, маю плани орендувати авто і ліпше дослідити Пелопоннес, адже там неймовірно красиві гори, бурхливі річки, затишні колоритні селища. Та й Західний Пелопоннес – це місце, де відбувалися події більшості давньогрецьких міфів.
На Криті буваю найчастіше – там мешкають люди, які стали мені справжніми друзями. Тому до цього острова почуття особливі.
– Яка країна залишається вашою мрією?
– Мабуть, США. Частина мрії справдилась – я побувала в Сан-Франциско. Мені сподобалася Америка, і я дуже хочу повернутися туди знову. Сподіваюся, наступного року здійснимо велику американську подорож.
