Гід

Валенсія: місто на всі смаки

У цьому місті неможливо занудьгувати чи розчаруватися. Це місто для класичних, і для сучасних паломників: перші прагнуть побачити християнську реліквію, другі – перлину футуристичної архітектури. Словом, Валенсія – безпрограшний варіант для незабутнього вікенду.

У Валенсії 300 днів на рік сонячна погода, завжди щось квітує, до широчезних піщаних пляжів ніжно тулиться прозоре Середземне море, а вулицями розгулюють вальяжні валенсійські коти.

День перший: подорож у минуле

Валенсії понад тисячу років, і це тисячоліття вона прожила бурхливо. Засноване римлянами на місці грецького поселення, воно згодом на чотири століття потрапило під господарювання мусульман, і лише в 1238 році король Хайме І вигнав маврів з Валенсії. Місто стало важливим центром католицизму, а торговим і портовим осередком воно залишалося практично у всі часи. Така історія не могла не відобразитися на архітектурі Валенсії, тому в старовинному кварталі Barrio del Carmen практично немає пересічних будівель.

Один із найвідоміших архітектурних символів міста − середньовічні ворота Torres de Serranos. Вони слугували центральним входом у місто і водночас потужною оборонною спорудою. На них варто піднятися за краєвидом старого міста.

Пройдіться від воріт вузенькими колоритними вуличками до Площі Богородиці, і перед вами постане разючий Кафедральний собор. Саме тут, у капличці Santo Cáliz, зберігається одна з найважливіших християнських реліквій — Святий Грааль.

Святий Грааль.  За легендою, чашу Святого Грааля, з якої пив Ісус Христос під час Тайної Вечері, після його розп’яття привіз до Риму Святий Петро. У третьому столітті її перевезли до іспанського містечка Уеска, а після вторгнення маврів переховували в Піренеях. У 1436 році король Альфонсо V перевіз чашу до Валенсії. Реліквію офіційно визнав Ватикан.

Поруч із собором − готична дзвіниця Miguelete. Якщо ви здолаєте її 207 вузеньких сходинок, то отримаєте у винагороду найкращу панораму міста. Неподалік від дзвіниці – Шовкова біржа. «Роман із шовком» у міста триває з п’ятнадцятого століття,  коли місто було важливим центром Шовкового шляху. Цей час називають Золотою добою Валенсії. Тоді й була зведена готична Шовкова біржа на Ринковій площі.

Зовні вона нагадує фортецю, але найцікавіше – колони у вигляді пальмових дерев і неймовірної краси оздоблення стелі – знаходиться усередині. Поруч із Біржею – найбільший продуктовий ринок Європи Mercado Central. Йому сто років, і саме тут можна побачити живий організм Валенсії у всій красі. І недорого купити смачні свіжі продукти.

Неподалік від ринку на площі Лопе де Вега притулився один із найвужчих будинків у світі. Ширина його фасаду всього 105 см, зате поверхів аж п’ять. Складно уявити, наскільки зручно жити в такій квартирі, але збудувати таке крихітне житло власника примусили високі податки на нерухомість.

Трохи далі на південь на вулиці Колумба знаходиться арена для бою биків, адже Валенсія – одне з небагатьох іспанських міст, де це видовище ще не заборонене. Поруч з ареною – будівля Північного залізничного вокзалу і за сумісництвом справжній шедевр архітектури стилю ар-нуво. Розкішні мозаїки на фасаді, дерев’яне оздоблення кас, унікальні вітражі й колони вражають навіть вибагливих мандрівників.

День другий: подорож у майбутнє

Кажуть, саме завдяки Місту науки й мистецтв Валенсія стала помітною на туристичній карті світу. І це перебільшення не дуже далеке від істини. Адже з моменту відкриття у 1998 році цей футуристичний архітектурний комплекс став новою унікальною візитівкою міста. Його «батько» − валенсійський архітектор Сантьяго Калатраве − створив без перебільшення шедевр, водночас химерний і прекрасний. Комплекс є ніби заключною крапкою парку Турія, звідси рукою подати до морського порту. Хоча правильніше назвати його знаком оклику. Оперний театр, кінотеатр-планетарій, сад-галерея, інтерактивний науковий музей, мультифункціональний центр й океанографічний парк ніби вийшли із якогось фантастичного фільму про майбутнє. Усі будівлі оточені басейнами, їхні плавні й гострі лінії множаться, відбиваючись у воді, і всім цим незабутнім видовищем можна милуватися до нескінченності.

Музей науки валенсія

Ніби величезний дракон завдовжки 2 км, простягнувся біля води Музей науки імені Принца Філіпе. На чотирьох поверхах музею безліч постійних і тимчасових виставок. Тут можна провести весь день з дітьми, граючись та пізнаючи нове. Музей інтерактивний: до всього можна торкатися, а ще натискати на кнопки, блукати лабіринтами, виконувати різні цікаві завдання, дивитися відео. І навіть спостерігати через прозоре скло інкубатора, як вилуплюються курчата.

Інша родзинка Міста науки і мистецтв – найбільший океанаріум Європи L’Oceanogràfic . Тут, у 10 тематичних зонах, можна загубитися на багато годин, спостерігаючи за десятками тисяч риб, тварин і птахів. Шоу дельфінів, довжелезний підводний тунель, гігантський акваріум, у якому аквалангісти годують акул і білух – це лише маленька частина того, що тут можна побачити. Вражень вистачить на рік.

Міський парк Турія. 1957 рік був для Валенсії роком страшного потопу, коли вода на деяких вулицях піднялася на понад три метри. Після цього влада ухвалила рішення пустити річку в обхід міста, а в її старому руслі в 1986 році відкрили найбільший парк Європи завдовжки 9 км. Тут є все: фонтани, сади, футбольні поля, дитячі й спортивні майданчики, бігові та велосипедні доріжки. Над парком «перекинуто» 18 мостів, найстаріші з яких були збудовані ще у п’ятнадцятому столітті.

День третій: подорож на природу

На західній околиці міста знаходиться один із найкращих зоопарків світу − біопарк Валенсії. Величезна територія площею 100 000 м2 облаштована таким чином, що ви не помічаєте ані парканів, ані стін.

Клітки тут взагалі суворо заборонені. Тварини, привезені з різних районів Африки, виглядають щасливими господарями, а не змученими переселенцями; більшість із них, за винятком хижаків, мирно співіснують і практично не зважають на відвідувачів зоопарку. Для мешканців відтворено «рідні» природні умови, включно з рослинністю. Відвідувачі можуть побачити шоу мавп й орлів, купання слона, поспостерігати за величним гіпопотамом у його персональному озері. Безумовні улюбленці публіки – кумедні лемури.

Якщо ж вам хочеться ще більш природних умов, то за якихось пів години автобус №25 відвезе вас із центру міста на південь у природний парк Альбуфера. Це один із найбільших болотистих парків Середземномор’я площею 1645 га. Неторкана природа й справжній рай для птахів і романтиків. Якщо у надвечір’я орендувати човен, можна не просто покататися по озеру, а й побачити один із найкрасивіших заходів сонця на планеті. Також тут багато туристичних стежинок, що приведуть вас до моря, а саме – на пляж Ель Салер. Природні дюни, дикі квіти, прозорі води й обриси міста на горизонті дарують абсолютне відчуття спокою і щастя.

У цьому місті неможливо занудьгувати и розчаруватися. У нього неможливо не закохатися. І вам неодмінно захочеться віддати морю усі монетки, які є у ваших кишенях, аби лише повертатися сюди знову і знову…

Корисна інформація про Валенсію

  • Чим діставатися: з Києва до Валенсії найзручніше дістатися регулярним рейсом авіакомпанії Ryanair. З аеропорту Валенсії до центру міста – усього 30 хв на метро.
  • Велорай «Валенсія». Валенсія – ідеальне місто для велосипедистів. Тут багато окремих велосипедних доріжок і пунктів велопрокату, особливо вздовж парку Турія. Існує ціла централізована мережа прокату велосипедів Valenbisi з 275 автоматизованими пунктами прокату по всьому місту.
  • Безкоштовно, тобто задарма. Чимало музеїв та історичних пам’яток Валенсії можна відвідати безкоштовно у вихідні та святкові дні. Серед них: Музей сучасного мистецтва, Музей свята Фальяс, Шовкова біржа, ворота Торрес де Серранос та інші.
  • Ідеальне для сімейного відпочинку. Валенсія дуже дружня до дітей. Тут багато дитячих майданчиків, а також цікавих локацій, таких як біопарк, океанаріум, інтерактивний музей наук.
  • Мовне питання. Валенсія – двомовне місто. Всі написи на вказівниках та в транспорті тут продубльовано іспанською та валенсійською мовою, або ж валенсіано. Дехто вважає валенсіано діалектом каталонської мови, але самі валенсійці вперто наполягають на унікальності своєї мови.
  • Валенсія – батьківщина паельї. Її готують з місцевого рису з додаванням шафрану, білого вина та оливкової олії. Варіацій рецепту паельї тут не менше, ніж у нас – борщу. Якщо ж рис замінити на пасту, отримаєте не менш смачну фідеуа.