Генетик: Людина, яка проживе 200 років, уже народилася!

— Від старості як такої ніхто не помирає — люди страждають від хвороб, що розвиваються з віком. Раніше вважалося, що цей процес неминучий. Однак сьогодні є привід для оптимізму. Напрям anti-age в медицині зараз надзвичайно затребуваний: конференції та симпозіуми на цю тему проходять по всьому світу в середньому раз на три місяці. Я відвідую найбільш значні й можу сказати, що наразі є два найактуальніших напрями.Перший — це діагностика слабких місць організму. Адже хвороби (особливо серцево-судинні, онкологічні тощо), зрештою, погано лікуються: можна лише на якийсь час зняти симптоми, знеболити, загальмувати розвиток хвороби, можна видалити пухлину. Про цілковите одужання можна говорити, на жаль, у дуже незначній кількості випадків. Інша річ — профілактика. Генетичне обстеження — дуже популярна процедура на Заході, нині вона доступна й українцям. Генетичне тестування уможливлює виявити певні індивідуальні ризики, закладені в генах. А відтак скорегувати спосіб життя — і, зрештою, не допустити розвитку хвороби. Скажімо, людина має схильність до гіпертонії. Якщо вона відмовиться від солі та інших продуктів-провокаторів, то реально врятує себе! Те ж саме можна сказати й про більшість інших недуг, адже «пусковим механізмом» для багатьох з них є наші гастрономічні та інші звички.Другий напрям розвитку anti-age медицини — це терапія старіння. Тобто виправлення «поламок» у генах, які призводять до розвитку хвороби.— Один з найпопулярніших напрямів anti-age терапії — стовбурові клітини. Існує навіть послуга їхньої кріоконсервації — аби в майбутньому використати ці клітини для подовження молодості. Ваша думка щодо цього? 

— Особливість стовбурових клітин у тому, що вони мають надзвичайно високий потенціал до ділення. Це й стало приводом для їхнього використання у anti-age медицині. Утім, жодне дослідження не показало, що ці клітини справді здатні уповільнити процес старіння. Інша річ — регенеративна медицина. Тут стовбурові клітини успішно використовують для швидшого загоєння ушкоджень — як зовнішніх, так і внутрішніх. Проте говорити про доведену ефективність стовбурових клітин для подовження молодості ми наразі не маємо права.

Аналогічна ситуація і з іншим популярним методом омолодження — гормональною терапією. Вона дає швидкий — але тимчасовий! — результат. Окрім того, без грамотного підбору (зокрема, генетичного) побічні дії від гормонів досить серйозні.

— Що може допомогти?

— Генна терапія. Якщо ми навчимося «вмикати» гени довголіття і «вимикати» гени старіння, то зможемо подовжити життя в рази! Прецеденти в природі є. Голий землекоп живе в 10–12 разів довше за своїх найближчих родичів — інших гризунів — лише завдяки тому, що в процесі еволюції його організм навчився «вимикати» певні гени. Те саме відбувається й у бджолиному вулику. Робоча самка бджоли живе півроку. А бджолина матка — у 20 разів довше. Річ у тім, що обидві бджоли — і працівниця, і «королева» — генетично абсолютно ідентичні (адже всі бджоли у вулику — нащадки однієї матки). Проте майбутню «королеву» набагато довше годують маточним молочком на стадії личинки. Цього виявляється достатньо, щоб у неї «увімкнувся» ген довголіття.

Епігенетика наразі працює над тим, аби так само керувати певними генами і в людському організмі, а генетика — над кардинальними змінами геному. Уже сьогодні відбуваються клінічні дослідження майже 2000 геноінженерних препаратів для людей. І за кілька років вони будуть у вільному доступі. Я цілком упевнений, що за якихось 10 років в Україні можна буде купити пігулку від старості з клінічно доведеною ефективністю.

— І на скільки вдасться подовжити життя завдяки генній терапії? 

— Наразі видові межі життя людини становлять 122 роки — саме такий рекорд зафіксовано офіційно. Математичні розрахунки темпів старіння також указують на цифру 120. Зауважте: тривалість життя постійно зростає завдяки «еволюції» медицини. Уже сьогодні люди в розвинених країнах живуть на 30 відсотків довше, ніж 70 років тому, — завдяки винаходу антибіотиків, щепленням тощо. Немає сумнівів, що з розвитком медицини та підвищенням рівня життя зростатиме і його тривалість — тому через деякий час 120 років може стати середньою розповсюдженою нормою.

Однак за радикальне довголіття відповідає саме генетика. І якщо генетична революція, на яку ми так чекаємо, зрештою, відбудеться, тривалість життя подовжиться не на 20 чи навіть 50 років, а в 10–12 разів, як це відбувається у тваринному світі. Особисто в мене немає сумнівів, що людина, яка житиме 200 років, уже народилася і живе на планеті Земля.

— Отже, нам треба постаратися тримати гарну форму ще 10–15 років — до революції у генетиці?

— Саме так. (Сміється.)

— І що ми можемо для цього зробити?

— Повертаємося до профілактичної медицини, про яку я вже згадував. Вираховуємо індивідуальні фактори ризику — позбуваємося їх: нема ранніх проявів хвороб — нема проблем. Це «гра в довгу», але працює вона по-чесному.

Наш спосіб життя насправді визначає набагато більше, ніж ми звикли думати. Якщо коротко, то формула така: біоритми + правильне харчування + фізична активність.

Циркадні ритми — це біологічний годинник людини, який керує усіма процесами в організмі. Ми можемо їх розбалансувати — частими перельотами, звичкою недосипати в будні й відсипатися у вихідні. Внаслідок цього десинхронізується робота всього організму. Це так, якби, приміром, бухгалтер працював з 5-ї до 9-ї години, офіс-менеджер — з 10-ї до 13-ї, а маркетолог — з 15-ї до 21-ї. Як ви гадаєте, могла б така фірма бути успішною?
Приблизно те саме відбувається і в організмі. Порушення циркадних ритмів призводить до швидкого зношення органів і систем — і, зрештою, пришвидшує старіння. Як налагодити свій біогодинник? Спати від шести до дев’яти годин на добу (не більше і не менше), у темному приміщенні (гормон сну мелатонін синтезується лише у темряві),  за температури від +18 до +22 ^оС. Навіть якщо ви «сова», важливо лягати не пізніше, ніж о другій годині ночі. Щодо фізичної активності, то найважливіше, аби вона була постійною, так би мовити, вплетеною в повсякденне життя. Для організму корисніше, якщо ми протягом дня проходитимемо по 10 тисяч кроків, аніж якщо просидимо за комп’ютером 12 годин, а потім годину гаруватимемо в тренажерному залі.

Про харчування більше можуть розповісти дієтологи. Я лише скажу, що загальні рекомендації ВООЗ: перевагу надавати рослинній їжі — 400 г овочів і фруктів щодня — справді працюють. Якщо їх дотримуватися, організм матиме необхідну кількість вітамінів, мінералів та інших поживних речовин.

Спілкувалася Ольга Коваль