Експерти та рекомендації

Як знайти свого психотерапевта

Років 20 тому напівжартома мовили: на Заході до психотерапевта ходять, якщо не порозумілися з кішкою, а в нас – хіба що, коли вже відвідують думки про самогубство.

Наразі ситуація інша. Ми, зрештою, збагнули, що психологічні проблеми – це нормальне явище для кожної людини, а їхнє розв’язання – така сама буденна справа, як і візит до стоматолога. Проте до кого саме звернутися в разі, коли якісь переймання отруюють вам життя, а ви не можете з цим упоратися самостійно? Як знайти професійного фахівця? Як обрати серед інших? Чим відрізняється психолог від психотерапевта? У цій статті ви знайдете відповіді на такі запитання.

Чим відрізняється психолог від психотерапевта

Психолог – це фахівець гуманітарного напряму, який вивчає психічні процеси, явища й стани здорової людини (без органічних уражень мозку чи ЦНС) й на підставі набутих знань може консультувати людину з питань, з якими вона стикається щодня. Це може бути спілкування з людьми, проблеми на роботі чи в сім’ї, конфлікти, неприємності в особистому житті, організація трудового часу й простору, неефективні моделі поведінки, профорієнтація тощо.  Загалом, психолог – це, радше, посада на підприємствах, в закладах освіти, а також у закладах для людей з інвалідністю.

Про лікування чи навіть діагностику мови бути не може: знаряддя психолога – винятково вербальні. Це можуть бути бесіди, ігри, тести, завдання. Психолог може діагностувати лише сферу здорової людини: пам’ять, мислення, темперамент, характер, життєві цінності тощо. Більш глибинні й неконтрольовані аспекти психіки – то вже до психотерапевта.

Психотерапевт – людина, яка пройшла відповідну перепідготовку й має право здійснювати терапію і за допомогою медикаментів, і немедикаментозних впливів (гіпноз, аутотренінг, бесіда, ігри, психодрама тощо). Сфера діяльності психотерапевта – кризові стани, які людина поки ще здатна контролювати, але які викликають значно більший дискомфорт, аніж звичні повсякденні проблеми й негаразди. Для усунення болісних симптомів (біль у грудях, панічні атаки, нав’язливі фобії) психотерапевт може навіть призначити ліки. Проте в переважній кількості випадків людина, яка має потребу звернутися до психотерапевта, розраховує на довготривале зцілення шляхом процесу самопізнання й самозаглиблення – за допомогою розмов, вправ, вільної або спрямованої творчості та інших методів.

Про таку потребу можуть свідчити такі симптоми:

  • ви довго не можете забути образу, пробачити комусь чи самому собі – і це триває роками або навіть десятиліттями й щоразу щонайменше псує вам настрій;
  • вам дуже важко дається контроль емоційно-вольової сфери: ви надмірно дратуєтесь, нервуєтесь, вступаєте в конфлікти, надто близько сприймаєте до серця критику чи думку інших людей, або, навпаки, – відчуваєте цілковиту байдужість до речей, людей та аспектів вашого життя;
  • постійне почуття провини;
  • стійке відчуття, що робите щось не те й займаєтесь не тим, і, загалом, цілковите незадоволення;
  • у вас проблеми з апетитом чи сном;
  • ви швидко втомлюєтеся чи часто хворієте;
  • ви повторюєте ті самі помилки чи сценарії (тричі одружуєтеся з алкоголіком, звільняєтеся з роботи чи конфліктуєте з тих самих причин);
  • у вас посттравматичний синдром (унаслідок війн, насилля та інших трагедій);
  • ви переважно в пригніченому настрої;
  • вам нічого не хочеться;
  • зловживаєте алкоголем (наркотиками, їжею, соцмережами) – і тікаєте в такий спосіб від проблем (ескапізм). Узагалі, будь-яка залежність – це апріорі до фахівця, тут без варіантів.
розмова з психотерапевтом

Читайте також: 7 лайфхаків для гарного сну

Варто зауважити, що рішення звернутися до психотерапевта мусить бути винятково самостійним, не здійсненим під тиском чи маніпуляціями рідних, знайомих або певних конформістських тенденцій. Якщо людина сама усвідомлює, що їй потрібна допомога, психотерапія буде значно ефективнішою. Фахівці пояснюють це таким явищем, як несвідомий опір.

Отже, рішення ухвалене, й залишилося найменше – не просто вибрати хорошого психотерапевта з відповідною кваліфікацією, знаннями й особистісними якостями, а знайти такого фахівця, який пасуватиме вам.

Психотерапія – річ дуже тонка, оскільки йдеться про духовний світ людини, і в цьому дуже важливо не нашкодити.

Як обрати психотерапевта?

Спробуємо дати кілька загальних порад, на що варто зважати під час вибору фахівця.

Ціна

Звісно, залежить вона від багатьох чинників, передусім – кваліфікації психотерапевта, проте й від орендованого приміщення та деяких інших обставин. Середня ціна досвідченого фахівця коливається в межах 800–1500 грн за годину. Насторожити мусить і надто низька ціна (або взагалі безкоштовно), і надмірно висока. На жаль, під маскою психотерапевта часом «працюють» не зовсім чесні люди, які прагнуть або швидкої наживи, або досягнення своїх особистих цілей. Утім ймовірні варіанти, коли психотерапевт-початківець запропонує вам дещо нижчу ціну – цього не варто боятися, бо терапевти, які щойно почали кар’єру, іноді можуть бути ефективнішими унаслідок щирої зацікавленості до клієнта й меншої виснаженості. Варто розуміти, що високий цінник обумовлений низкою чинників, серед яких – постійний професійний розвиток фахівця, що вимагає значних витрат.

Відгуки про фахівця

Звісно, вони далеко не завжди об’єктивні, до того ж один і той самий фахівець може бути по-різному сприйнятий двома людьми. Проте велика кількість негативних оцінок має щонайменше насторожити. Відгуки про фахівця та про центр, до якого звертаєтеся, мусять бути на сайті. Однак проблема в тому, що вони можуть бути сфабрикованими, тому за змоги ліпше розпитати знайомих. При цьому не варто ходити до того самого психотерапевта, що й родич, друг чи знайомий – можуть статися не вельми приємні ситуації.

 

кабінет психотерапевта

Документи, дозволи, дипломи

Отже, ви прийшли на першу зустріч. Не соромтеся запитувати все, що хочете знати про освіту, досвід, кваліфікацію. Психотерапевт має спокійно відповідати на ваші запитання з приводу того, де він вчився, де здобував перекваліфікацію, які курси чи тренінги проходить, чи практикує супервізію (аналіз випадків зі своєї практики з колегами). Також можна детальніше розпитати про методи психотерапії, які він використовує. Професійний, добросовісний психотерапевт відверто відповість на всі запитання. Якщо ж ви відчули, що він уникає відповіді, відповідає завуальовано чи переходить на інші теми розмови – без сумніву можна залишати кабінет.

Етика, цінності й особистісний контакт

Можливо, ви не знаєте, але психолог чи психотерапевт не має права давати порад. Жодних. Неприпустима також маніпуляція, оцінювальні судження, висловлювання своєї думки та найменші прояви дискримінації. Хороший терапевт тримається стримано, нейтрально й доброзичливо. Варто звернути увагу на неприємні емоції, якщо вони виникатимуть. Краще їх одразу фіксувати й проговорювати – заодно й подивитися на реакцію терапевта. Несприйняття психотерапевта – не обов’язково показник того, що фахівець поганий. Це може бути, зрештою, ваш несвідомий спротив терапії як болісного процесу, прагнення вчепитися в шкідливі, але комфортні старі установки. Психотерапевт у жодному разі не має нав’язувати цінності, апелювати до загальнозаведених норм і висловлювати бодай натяк на особистісне ставлення до вашої поведінки чи ситуації. Недопустимими є панібратство, флірт і обговорення тем, що не стосуються ситуації (погода, політика, домашні справи тощо). Психотерапевт також не має права відволікатися під час вашого візиту – наприклад, на телефонні дзвінки чи інші сторонні справи.

Інтуїтивно можна відчути, чи встановився між вами контакт, чи зможете ви довіритися психотерапевту. До цих відчуттів ліпше прислухатися.

З’ясуйте, до якої школи належить психотерапевт. Почитати про психологічні школи й напрями ще до стадії пошуку психотерапевта – це щонайменше цікаво й розширить кругозір. А загалом, допоможе зорієнтуватися у виборі.

Де шукати фахівця

  • Рекомендації знайомих. Якщо вас не бентежить розголос інформації, що ви зібралися до психотерапевта, розпитайте знайомих – можливо, вам порадять гарний варіант.
  • Інтернет і соцмережі. Якщо хочете конфіденційності, краще звернутися до інтернету. Психотерапевтичні центри найчастіше мають пабліки у фейсбуці, а психотерапевти часто активні на своїх сторінках у соцмережах, що допоможе скласти певне враження ще до особистого знайомства.

Замість висновку хочеться нагадати, що психотерапія – робота двох, а відтак відповідальність не лише на терапевтові, а й на клієнтові (цим психотерапія відрізняється від психіатрії). Тож хоч яким гарним буде психотерапевт, без ваших зусиль – це гра в одні ворота. Як і в навчанні, в терапії важлива передусім мотивація, щире бажання й прагнення змінитися самому й готовність до подолання труднощів і спротиву. Варто пам’ятати, що похід до психотерапевта – не магічна пігулка, що позбавить вас проблем, а доволі складний і неприємний, а подекуди навіть болісний процес звільнення й переродження. До цього варто бути теж готовим.

Знайти професійного психотерапевта — це вже половина шляху до одужання.