Кіно

Документальні фільми про Чорнобиль

П’ятисерійний серіал «Чорнобиль» виробництва НВО підняв нову хвилю інтересу до теми чорнобильської трагедії. У травні кількість туристів до Зони відчуження зросла на 40% порівняно з попереднім роком. Тож які ще фільми на цю тему варто подивитися? За запитом «Чорнобиль» пошуковий механізм знаходить понад 167 кінострічок.EventUkraineобрав декілька документальних фільмів, які допоможуть глибше зануритися в історію та сьогодення наймасштабнішої техногенної катастрофи людства.

«Чорнобиль: хроніка важких тижнів»

СРСР, 1986, режисер Володимир Шевченко («Укркінохроніки»)

У фільмі підкреслюється невидимість радіації, проте звучить її «голос» – специфічні звукові шуми. Знімальна техніка постійно виходить з ладу, створюючи характерні плями на плівці. У стрічці зафіксовано, як приймалися ключові рішення з ліквідації наслідків аварії – про будівництво саркофагу «для вічного захоронення», закачування рідкого азоту в палаючий реактор, евакуацію населення з забруднених територій тощо.

Зйомки велися як у кабінетах чиновників, залах засідань, так і в найбільш «гарячих точках». Оператори і режисер стрічки, попри застереження науковців, фільмували події з даху сусіднього до епіцентру аварії третього енергоблоку реактора. По завершенню зйомок у червні того ж року у всіх учасників знімальної групи діагностували дозу опромінення, що в рази перевищувала допустиму, частину з них одразу ж госпіталізували. Режисер стрічки Володимир Шевченко внаслідок надмірного опромінення помер у березні наступного року. Стрічка була заборонена для показу в СРСР до лютого 1987 року.

«Дзвін Чорнобиля»

СРСР, 1987, режисери Ролан Сергієнко, Володимир Синельников

Ще один документальний фільм, який був відзнятий на місці катастрофи. Зйомки тривали з 28 травня по 26 червня, а також на початку вересня 1986 року. Традиційно для тих часів його теж спочатку не допустили до показу в СРСР. Автори фільму не намагалися показати причини Чорнобильської катастрофи. У кіно переважає хроніка подій після аварії, життя людей, які постраждали, кадри з солдатами, яких відправили на місце події. «Дзвін Чорнобиля» занесений до «Книги рекордів Гіннеса» як фільм, який був показаний у всіх країнах світу, де є телебачення.

«Серце Чорнобиля»

США, 2003 рік, режисерка Маріан ДеЛео

Документальна стрічка розповідає про українських та білоруських дітей, які постраждали від радіації. Режисерка фільму Меріан ДеЛео разом із засновницею Міжнародного фонду допомоги дітям Чорнобиля ірландкою Аді Роше подорожують двома країнами, щоб показати, що навіть через роки наслідки аварії лишаються відчутними. Як приклад наводиться факт про те, що після аварії значно зросла кількість випадків раку щитовидної залози серед підлітків. У 2004 році фільм отримав «Оскар» у номінації «Найкращий короткометражний документальний фільм».

«За секунди до катастрофи: Аварія на Чорнобильській АЕС»

США, 2004 рік, режисер Маниндерпал Сахота

Одна із серій американського документального телевізійного серіалу Seconds From Disaster від телеканалу National Geographic, присвяченого розслідуванню техногенних катастроф і стихійних лих у сучасній історії. Автори фільму спробували відновити хід трагедії за допомогою комп’ютерної технології, розклавши її буквально на секунди. У фільмі журналісти неодноразово ставлятьзапитання, що ж насправді стало причиною катастрофи −помилка проектувальника чиоператора? Стрічка для тих, кого цікавлять причини вибуху і подробиці аварії.

«Битва за Чорнобиль»

США, 2006, режисер Томас Джонсон

Канал Discovery Channel зібрав унікальні раніше не публіковані матеріали і доручив представити їх легендарному режисеру Томасу Джонсону. Так відтворили всю трагедію, зокрема глядач дізнається, як буквально за 3 години були евакуйовані 47 тисяч жителів Прип’яті. Унікальність фільму також у тому, що в ньому є інтерв’ю з Михайлом Горбачовим й ексклюзивні світлини фотографа Ігоря Костіна, який ціною власного здоров’я намагався донести людям правду про жахливі наслідки аварії. Фільм однозначно вартий уваги.

«Чорнобильські бабусі» (Babushkas of Chernobyl)

Американська документалістка Холі Моріс сфільмувала кіно про жінок, що живуть у Зоні відчуження. Вона протягом 3 років знімала бабусь, які навідріз відмовляються виїхати зі своїх будинків. Вони пережили голодомор, Другу світову, вибух на ЧАЕС. Після аварії їх евакуювали, але вони таємно, попри заборону, повернулися додому. Близько сотні літніх жінок продовжують вирощувати городину і збирати гриби в зоні ядерної катастрофи. Стрічку відзначено численними нагородами, New York Times назвала його фільмом, що «передає тонкощі й невизначеності Чорнобиля, а також стійкість людської душі».

«Голоси Чорнобиля» (La Supplication)

Люксембург, 2016, режисер Поль Крутхен

Міжнародно спродюсований драматичний фільм, знятий Полем Крухтеном за книгою «Чорнобильська молитва» лауреатки Нобелівської премії з літератури 2015 року Світлани Алексієвич. У кінокартині зібрані історії очевидців і жертв катастрофи − ліквідаторів та їхніх близьких, вимушених переселенців, яким довелося залишити свої будинки та виїхати із зараженої зони, матерів, чиї діти народилися інвалідами. Картину висували на премію «Оскар» від Люксембургу в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».

Chernobyl’s Toughest Fix із серії «Інженерія неможливого»

Велика Британія, 2019

Документальний фільм про будівництво нового безпечного конфайнменту над 4 реактором ЧАЕС. Над унікальною спорудою вартістю майже 2 мільярди доларів і площею 86 тисяч квадратних метрів (що дорівнює 12-ти футбольним полям), працювали понад 3000 людей. Створення, монтаж і герметизація укриття стали справжнім викликом для інженерів і будівельників, про що і розповідає ця стрічка.