День щастя і його 8 інгредієнтів
Спробуємо й ми з’ясувати, від чого залежить щастя і що робити, щоб не здаватися, а почуватися щасливими.
Міжнародний день щастя відзначається щорічно 20 березня.
Його було запроваджено у 2012 році резолюцією Генеральної асамблеї ООН на підтримку прагнення людей бути щасливими та задля привернення уваги до необхідних для цього умов. Цікаво, що ініціатором свята стали представники країни Бутан, де навіть поняття валового внутрішнього продукту замінено показником валового національного щастя. Дату для свята було обрано не випадково, адже саме 20 березня починається весняне рівнодення, коли тривалість дня і ночі однакова. Це натяк на те, що всі люди на планеті мають рівні права на щастя.
Міжнародний рейтинг щастя.
Рівень щастя населення різних країн світу оцінюється за шістьма основними показниками: ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя при гарному здоров’ї, соціальна підтримка, свобода життєвого вибору, щедрість і сприйняття корупції. В опитуванні за 2018 рік взяли участь мешканці 156 країн. Найщасливішими виявилися Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія та Швейцарія. Аутсайдерами стали Південний Судан, Центральноафриканська Республіка та Бурунді.
Отже, якщо люди створили штучний інтелект і планують колонії на Марсі, чи знайшли вони універсальний рецепт щастя, і де шукати необхідні складники для цієї найжаданнішої страви?
Параметри щастя 50–10–40, або Трохи спадковості.
Вчені з Міннесотського університету встановили, що щастя на 50 % залежить від генів, на 10 – від оточення і на 40 – від наших думок. Тож ми не лише є господарями власної долі, а й значною мірою – творцями власного щастя!
Щастям можна «заразитися».
За дослідженнями British Medical Journal, якщо ви маєте близького друга, який задоволений своїм життям, він може підвищити ваше власне відчуття щастя на 15 відсотків. Навіть не дуже близькі, але дуже позитивно налаштовані знайомі можуть допомогти «пощасливішати» на 6 відсотків.
Віртуальне щастя.
Науковці стверджують, що люди, які проводять багато часу в соціальних мережах, мають нижчу самооцінку й отримують менше позитивних емоцій. Останнє стосується і тих, хто часто перевіряє свою електронну пошту. Також щасливі люди значно рідше дивляться телевізор.
Повний рот щастя.
Деякі продукти справді здатні хоча б ненадовго зробити нас щасливішими. Наприклад, молоко, курятина й горіхи містять триптофан, що підвищує синтез гормону серотоніну, який відповідає за наш спокій і хороший настрій. Доведено, що шоколад змушує мозок вивільняти ще один гормон щастя – ендорфін. Однак тут діє правило «менше – отже, краще», тому не варто надто захоплюватися. Напоєм щастя визнали каву, яка підсилює сприйнятливість до приємних слів і стимулює частину мозку, відповідальну за позитивні емоції.
Крок до щастя.
Активний спосіб життя та прогулянки в гарну погоду теж є передвісниками щастя. Інтенсивні фізичні вправи стимулюють вироблення дофаміну (гормону, що створює тривалий позитивний настрій), а ультрафіолет збільшує концентрацію серотоніну. До речі, вчені навіть вирахували оптимальну для щастя температуру повітря: 13,9 °С.
Колір і запах щастя.
Щасливі люди люблять яскраві кольори (особливо жовтий), а от тьмяні та сірі негативно впливають на настрій і світосприйняття. Щастя також можна понюхати: дослідники Ратґерського університету встановили, що прихильники квіткових ароматів утричі щасливіші за інших.
Пухнате щастя.
Коли ви гладите кота, собаку чи іншого пухнатого домашнього улюбленця, ваш організм виробляє окситоцин, що знижує стрес, тривожність і робить вас щасливішими.
Ще більше щастя.
Серед інших, не менш важливих, факторів щастя вчені називають тривалі стосунки у парі, погодинну оплату праці та витрачання грошей не на речі, а на враження — подорожі, концерти, театри, музеї.
P. S. Якщо на хвилинку повернутися до міжнародного рейтингу щастя, то можна помітити, що у першій десятці – країни Північної Європи. Існує думка, що їхні мешканці почуваються такими щасливими тому, що насамперед цінують не швидкоплинні насолоди й сильні відчуття, а знаходять задоволення у спокійних споглядальних речах і сприймають щастя не як мету, а як наслідок свого життя. Тож недаремно скандинавські філософії щастя хюґе, люке і лагом останнім часом набувають все більшої популярності. Альберт Ейнштейн казав: «Я народився, і цього достатньо, щоб бути щасливим». Можливо, він теж був трішки скандинавом. Але генієм – стовідсотково!