Експерти та рекомендації

Цікаві факти про пам’ять людини: ТОП-20

Пам’ять – одна з найпотрібніших, найскладніших і найзагадковіших особливостей нашого організму. З кожним роком наука прогресує, і люди дізнаються все більше цікавих фактів про пам’ять.

Геніальний автор історій про Пітера Пена Джеймс Баррі казав: «Бог дав нам пам’ять, аби ми могли мати троянди у грудні». Чому б ні. Але не тільки для цього.

Що таке пам’ять і як вона працює

Це здатність нашого мозку кодувати, зберігати та відтворювати інформацію та досвід. Це сукупність усього, що ми пам’ятаємо, яка дає нам можливість навчатися і адаптуватися, а також будувати стосунки. 

З наукової точки зору пам’ять − набір закодованих нейронних зв’язків у мозку.  Це відтворення минулого досвіду шляхом активації нейронів, які були у ньому задіяні. Вона більше нагадує набір пазлів, аніж чітко структуровану систему. Це не бібліотека файлів, а радше колаж із елементів, розкиданих у різних частинах мозку.

Види пам’яті у людини

Зазвичай виділяють два основні типи пам’яті: короткострокову й довгострокову. Короткострокова пам’ять зберігає невеликі обсяги інформації протягом короткого часу. Ми користуємося нею одночасно з іншими розумовими процесами, наприклад, запам’ятовуємо номер телефону, який нам диктують, доки ми розблоковуємо свій смартфон. Це так звана робоча пам’ять, і ступінь її розвитку є одним із індикаторів загального інтелекту людини. 

налiпки

Довгострокова пам’ять також поділяється на експліцитну (або свідому) й імпліцитну (несвідому). Зазвичай, коли ми говоримо про запам’ятовування, ми маємо на увазі експліцитну пам’ять, тобто щось, що ми можемо пригадати «на вимогу». Вона буває епізодичною, тобто відповідає за якісь певні події чи епізоди нашого життя, і семантичною, до якої відносяться всі наші засвоєні знання (London is a capital of Great Britain, наприклад). Саме експліцитна пам’ять страждає від хвороб на зразок Альцгеймера. 

Імпліцитну пам’ять поділяють на праймінг і процедурну пам’ять. Праймінг, або фіксування установки, виникає, коли певний стимул впливає на те, як ми сприймаємо наступний стимул. Наприклад, комусь неправильно й дотепно почулися слова пісні, він нам про це говорить, і ми теж чуємо ці нові смішні слова.  Процедурна ж пам’ять – це пам’ять тіла. Саме вона відповідає за те, що люди пам’ятають, як кататися на велосипеді або грати у бадмінтон, навіть якщо довго не практикувалися.

Читайте також: Як тренувати мозок: дієві вправи для розвитку мозку

Цікаві факти про людську пам’ять

  • Наш мозок може зберігати неймовірні обсяги інформації.
    Вчені регулярно намагаються виміряти максимальний обсяг людської пам’яті, й за останніми даними це 2,5 петабайтів (1015) даних. Просто уявіть, що у вас у голові 4000 айфонів на 256 ГБ. Ціну можна не уявляти.
  • Ми починаємо забувати ще у дитинстві.
    Дитячі спогади згасають не в дорослому віці. Так діти у 5-7 років пам’ятають 60% того, що відбувалося раніше, а 8-9-річки мають лише 40% тих самих спогадів.
  • Двері допомагають забувати.
    Як казав Бродський: «Не виходь із кімнати, не роби помилку.» Прохід крізь двері наш мозок сприймає як закінчення якоїсь події. Імовірність щось забути, якщо ви вийшли з кімнати, зростає утричі. А найцікавіше те, що достатньо навіть уявити двері, і ви згадаєте менше, ніж могли б до цього.
  • Ми погано запам’ятовуємо звуки.
    65% усіх людей для ефективного навчання потребують бачити інформацію. Щодо сприйняття на слух, то у пам’яті лишається лише 1/5 почутого.
  • Є найкращий вік для запам’ятовування облич й імен.
    І він різний. Пам’ять на обличчя погіршується після 30-34 років, а на імена слабне вже у 20 із копійками.
  • Щоб пригадати, закрийте очі.
    Так можна пригадати на 23% більше інформації. Трюк досить простий – ви блокуєте все, що вас візуально відволікає.
  • Деяка брехня краще запам’ятовується.
    Ні, не та, яку говорять вам, а та, яку вигадуєте ви. Якщо не хочете, щоб вас викрили, уникайте брехливих заперечень (коли ви спростовуєте те, що є правдою), а вигадуйте власні історії і теорії – це простіше потім пригадати.
  • Ми вигадуємо «кохання з першого погляду».
    Коли ми пригадуємо перші дні знайомства з коханими, ми переносимо на ці спогади свої нинішні почуття і починаємо вірити, що так воно й було. Хороша новина – іноді все справді з першого погляду.
  • Медитація покращує пам’ять.
    Студенти, які 4 рази на тиждень медитували протягом 45 хвилин, отримували значно ліпші бали на екзаменах.
  • Шульги мають ліпшу пам’ять.
    Усього 10% населення планети ліворукі, і вони мають суперсилу краще запам’ятовувати інформацію. Справа у тому, що у них більш розвинене мозолисте тіло, що сполучає півкулі мозку.
  • Хороше пам’ятається довше.
    І не вірте, якщо вас називають злопам’ятним. Адже з часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42% − хороших.
  • Задрімайте, щоб краще запам’ятати вивчене.
    40-хвилинний сон після навчання на 25% покращує результати запам’ятовування.
  • Телебачення таки «роз’їдає мізки»
    Кожна зайва година на день перед телевізором на 1,3% підвищує імовірність розвитку хвороби Альцгеймера у людей віком 40-59 років.
  • Заняття спортом покращують пам’ять.
    Ви качаєте не лише м’язи, а й мозок, адже фізична діяльність поліпшує роботу гіпокампа, що відповідає за зберігання інформації у мозку.
  • Не горбтеся – це погано для пам’яті.
    Спинку рівніше – і все пригадаєте. Вчені з’ясували, що простіше пригадати потрібну інформацію, коли стоїш або сидиш рівно. Так мозок отримує на 40% більше кровопостачання і, відповідно, кисню.
  • Нюх – наша машина часу.
    Помічали, як швидко запахи здатні переносити нас у яскраві спогади минулого? Все тому, що нюхові цибулини тісно пов’язані з вищезгаданим гіпокампом.
  • Погіршилась пам’ять? Сходіть до ендокринолога.
    Люди, які мають проблеми зі щитовидною залозою, часто відзначають погіршення пам’яті й зниження концентрації уваги.
  • Пейзажі корисні для пам’яті.
    Час на природі діє подібно до медитації та занять спортом. Цікаво, що навіть фотографії природи викликають покращення здатності запам’ятовувати.
  • Незвичні шрифти допомагають краще засвоювати інформацію.
    Варто було змінити шрифти в підручниках на не бачені раніше, і студенти краще здали іспити. Адже незвичне важче забути.
  • Сказане уголос краще запам’ятовується.
    Хочете про це поговорити?  Наша довгострокова пам’ять любить, коли їй читають уголос. Скористайтеся цим, коли необхідно запам’ятати важливу інформацію.

Читайте також: 7 цікавих фактів про сон

Цікаве про пам’ять: рекорди

флешка

  • Німецький комерсант й археолог Генріх Шліман (той самий, що відкопав Трою) міг вивчити нову мову усього за шість-вісім тижнів.
  • Моцарт міг записати нотами та зіграти будь-яку пісню, яку він почув лише один раз.
  • Вінстон Черчилль знав напам’ять майже всього Шекспіра.
  • Білл Гейтс пам’ятає сотні різних кодів власної мови програмування.
  • Один із засновників афінської демократії полководець Фемістокл знав усіх жителів Афін на ім’я. Тобто понад 20 000 людей. Позмагатися з ним міг би Олександр Македонський, який, як стверджують, знав в обличчя усіх своїх солдатів, тобто 30 000. 
  • Якби Наполеона Бонапарта примушували здавати техніку читання, то він міг би стати переможцем всесвітньої олімпіади, адже вмів читати 2000 слів на хвилину, тоді як у середньому цей показник складає 200 слів для освіченої людини. 
  • Операторка довідкової служби Тасманії Паула Прентіс пам’ятає понад 128 000 телефонних номерів, імена й адреси їхніх власників. 
  • Японець Хідеакі Томоері назвав число π із точністю до 40000 знаків після коми.
  • В 1988 році протягом 20 днів американська піаністка Барбара Мур зіграла по пам’яті 1852 музичні композиції. 
  • Англійцю Домініку О’Браєну через його феноменальну пам’ять письмово заборонили відвідувати будь-яке казино світу. Крім запам’ятовування карт, Домінік може за 2-3 дні навчитися читати новою мовою, а одного разу він переміг на Чемпіонаті світу з пам’яті, запам’ятавши за 15 хвилин 152 слова китайською. 
  • Прототип головного героя фільму «Людина дощу» Кім Пік запам’ятовував 98% всієї прочитаної інформації. Він також умів одночасно читати дві сторінки різними очима. 

«Легше стерти чорнило, ніж пам’ять», − сказала якось американська сценаристка й письменниця Аніта Лус. Однак уже створені методики, які дозволяють цілеспрямовано забувати небажане усього за 20 підходів. Цікаво, а як швидко забувається цікава інформація про пам’ять людини? Не забудьте нам неодмінно про це розповісти.