Туберкульоз в Україні: міфи та реальність

Брак інформації, страх, тривале лікування, дискримінація в суспільстві, багато негативної інформації про захворювання, чутки, міфи та упередження стоять на перешкоді до цивілізованого вирішення проблеми туберкульозу в державі.

Що треба знати про захворювання:

• Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом
• Інфікування не означає захворювання
• Всі близькі контакти хворого на туберкульоз (відкрита форма) вже інфіковані
• Вірогідність захворювання залежить від стану імунної системи та від тривалості контакту
• Якість діагностики та лікування впливає на поширеність туберкульозу

Що треба знати, щоб захиститися від інфікування туберкульозом:

• Хворий на відкриту форму ТБ, який отримує протитуберкульозне лікування, безпечний з точки зору інфікування іншої людини, вже на 5 – 10 день від початку лікування. На підтвердження цьому існує більше 10 відповідних досліджень з ідентичним результатом.
• Людина, що виділяє мікробактерію туберкульозу, повинна одягнути маску
• На відкритому повітрі ризик інфікування наближається до 0
• В профілактиці захворювання допомагає здоровий спосіб життя, правильне харчування (вживання жирів обов’язкове), гарний настрій, вчасна та правильна боротьба зі стресом.

Радянська система протитуберкульозної допомоги дає свої негативні результати. Вся система була побудована на активному виявленні інфекції за допомогою флюорографії. Але завдяки цьому методу виявляється не більше 0,1% від обстежених. В цьому випадку потрібне додаткове бактеріологічне дослідження. Остаточний діагноз з профілем стійкості бактерій при сьогоденному обстеженні готовий лише через 2-4 місяці після початку лікування.
Ізоляція пацієнта, яку вимагає ця система, на весь період лікування – неефективна.
В світі вже давно використовується підхід, в якому на зміну диспансерам приходить амбулаторне лікування. Варто пам’ятати, що ізоляція – це не вирішення проблеми и ось чому:
• Госпіталізація в протитуберкульозні заклади не є ув’язненням, пацієнти вільно пересуваються містом, на госпіталізацію їдуть в громадському транспорті, ходять в магазини.
• Як результат, люди, які перебували з хворими на туберкульоз в тривалому контакті, вже інфіковані або захворіли. Їх треба обстежити, спостерігати, лікувати, проводити профілактичне лікування.
• Умови перебування в стаціонарі не гарантують інфекційної безпеки всередині закладу – внутрішньолікарняна інфекція призводить до поширення стійких до лікування форм туберкульозу.

Що може допомогти в боротьбі з туберкульозом:

• Раннє виявлення – скринінг-опитування
• Бактеріологічні та генетичні методи діагностики
• Призначення схеми лікування тільки у відповідності до профілю чутливості мікобактерії
• Амбулаторне лікування, госпіталізація тільки при поганому фізичному стані людини
• Точне виконання режиму прийому препаратів та тривалості лікування
• Нові препарати та схеми
• Соціальний та психологічний супровід пацієнта протягом лікування, забезпечення прихильності до лікування (неухильне дотримання режиму прийому препаратів), захист прав пацієнта (пацієнт-орієнтований комплексний підхід)
• Обстеження контактних
• Інформаційна робота, зниження стигми та дискримінації.

Незалежно від державних реформ щодо методів діагностики та лікування туберкульозу, важливу роль в просвітництві населення та допомозі хворим відіграють громадські організації. В Україні одна з таких організацій – TB PEOPLE. Тут піклуються про кожного, кому потрібна допомога.