Енді Воргол: геній за покликанням
Саме завдяки Енді мистецтво стало доступне загалу людей, щоб вони могли навчитися бачити красу повсякденних речей і зрозуміли, що все, що їх оточує – прекрасне по своїй суті.
Поряд з Пікассо, Енді Воргол, ймовірно, найбільш визнаний і значний художник двадцятого століття. Протягом усієї своєї надзвичайно плідної кар’єри він заново винаходив концепцію художнього вираження, ставши одним з найвпливовіших художників для майбутніх поколінь. Він був джерелом натхнення не тільки для художників, а й для дизайнерів, фотографів, музикантів та режисерів.
Давайте подивимося, як сприйняття світу однієї людини привело до створення абсолютно нового.
Познайомимося? Я – Ендрю Варгола
Ендрю (Андрій) Варгола народився в американському Пітсбурзі 6 серпня 1928 року. Його мама й тато (Ондрій та Юлія Варголи) переїхали в Штати з Австро-Угорщини (зараз територія Словаччини), тому Енді походить з лемків (цікаво, що самі лемки називали себе русинами). Окрім старшої сестри, яка померла ще в дитинстві, Ендрю мав трьох братів – двох старших й одного молодшого.
Після переїзду в Окленд (передмістя Пітсбурга) Ендрю ходив до звичайної школи. Хлопчик ріс веселим і високим (в дорослому віці його зріст становив 1,8 м), поки його не скосила хвороба. У третьому класі Ендрю занедужав на хорею Сіденгама (хорея санкті віті), яка стала наслідком перенесеної скарлатини. При цьому захворюванні людиною опановують м’язові судоми, які він не в змозі контролювати.
Зі звичайного радісного хлопчика Ендрю вмить перетворився на маленького страждальця, прикутого до ліжка. У школу він не ходив, до того ж, колишні товариші дражнили його. Хлопчик став панічно боятися лікарень, лікарів, уколів і всього, що пов’язано з хворобами.
Щоб розважити та підбадьорити сина, мати починає малювати йому різні картинки, купує журнали, газети. Саме тоді в Ендрю народжується пристрасть до малювання. Першими його художніми творами були лампочки, ручки, ключі й інші звичайні повсякденні речі, в яких хлопець намагався побачити та зобразити щось нове. Ендрю також полюбляв робити колажі з газетних вирізок й спостерігати за рухомими картинками в проекторі.
З 9-ти років Ендрю починає відвідувати безкоштовні курси художньої майстерності та навіть планує вступити до місцевого університету, щоб потім викладати малювання. Після закінчення середньої школи Варгола стає студентом Технологічного інституту Карнегі й надалі рішуче має в планах працювати ілюстратором в сфері реклами.
У 1949 році майбутній король поп-арту отримав диплом бакалавра за спеціальністю «графічний дизайн» і вирушив підкорювати Нью-Йорк, змінивши прізвище з Варгола на Воргол, а ім’я – з Ендрю на Енді.
Творчий шлях
Художник починає з оформлення вітрин нью-йоркських магазинів. Після роботи ілюстратором у журналі Glamour, Енді стає провідною фігурою поп-арт-руху 1950-х років. Його запрошують ілюструвати Vogue, Harper’s Bazaar.
В 1961 році Енді продемонстрував колекцію картин, присвячених комерційним товарам масового виробництва. У 1962-му — знакові зображення супових банок «Campbell».
Потім він продемонстрував роботи із зображенням гамбургерів і пляшок кока-коли, а також портрети таких незвичайних знаменитостей, як Мік Джаггер, Елізабет Тейлор, королева Єлизавета II, Че Гевара, Мерилін Монро та навіть Ленін.
Енді Воргол використовував кілька способів для створення своїх робіт, в тому числі фотографію, шовкографію і друк.
У 1964 році він навіть відкрив свою власну велику художню студію під назвою «Фабрика», де безперервно працював і навіть інколи жив, а також зустрічався з елітою суспільства.
Читайте також: Українські художники на виставці в Нью-Йорку
Будучи продюсером групи Velvet Underground, у 1967 році Воргол створює обкладинку їхнього дебютного альбому The Velvet Underground and Nico. Саме на ній був вперше зображений відомий яскраво-жовтий банан, підпис художника та напис «Peel slowly and see».
3 червня 1968 року Енді Воргол пережив замах на своє життя – він отримав три кульові поранення в живіт. Близька зустріч зі смертю надихнула новатора поп-арту на створення декількох картин, в тому числі знаменитого «пістолета» – копії револьвера, з якого він ледь не був застрелений. Сьогодні ця робота оцінюється в 6-7 мільйонів доларів.
Після замаху митець активно продовжував творити. Він став першим художником, що використав комп’ютери Amiga, представлені в 1984 році, для створення цифрових зображень.
Воргол також пробував свої сили в скульптурі й навіть працював на телебаченні, запустивши ТВ Енді Воргола та передачу «Енді Воргол через п’ятнадцять хвилин» на MTV.
Читайте також: Факти про Рембрандта, яких ви могли не знати
У наступні роки він заснував журнал Interview і написав декілька книг, у тому числі «Філософія Енді Воргола».
Воргол несподівано помер у Нью-Йорку на 58-му році життя після операції на жовчному міхурі. В тому ж році, відповідно до бажання художника, був заснований Фонд Енді Воргола. Митець хотів, щоб все його майно (за винятком кількох предметів, делегованих членам сім’ї) являло собою новий фонд, присвячений «розвитку візуальних мистецтв». Фонд підтримує створення і представлення сучасного візуального мистецтва до сьогодні.
У 1994 році Музей Енді Уорхола відкритий в Пітсбурзі. В ньому зберігається частина спадщини художника, що містить 900 картин, а також скульптури, роботи на папері та фотографії з усіх етапів життя і кар’єри художника.
Особисте життя Енді Воргола залишалося загадкою для публіки до дня його смерті. Єдине, що про нього було відомо достеменно й про що він говорив відверто — це про свій гомосексуалізм.
Спадщина художника живе в світі мистецтва, історії та поп-культури, а його роботи є одними з найбільш касових в історії. Портрет «Вісім Елвісів» в 2008 році був перепроданий за 100 мільйонів доларів, що робить його однією з найдорожчих картин в історії.
Дивакуватий, екстравагантний, сміливий Енді Воргол назавжди буде відомий своїми химерними, суперечливими картинами, які точно не сплутати з жодними іншими.
