Прості кроки до самовдосконалення: з чого почати

Для чого потрібно самовдосконалення особистості

Нащо нам узагалі потрібно ставати кращими, якщо нині нескладно задовольнити базові потреби в котлеті, лате й серіалі – і ніби бути щасливими? Американський психолог Філіп Брикман провів експеримент, досліджуючи рівень щастя мешканців штату Іллінойс. Частина з них виграла в лотерею чималі суми. Чи підскочили їхні показники у порівнянні з сусідами? Ні, за недовгий час щасливчики поверталися до свого звичного рівня задоволеності життям. І це далеко не єдине дослідження, що виявляє: зовнішні чинники не вирішують, як саме ми почуваємося. То як можна цей рівень зростити? За допомогою самовдосконалення людини – «ювелірної роботи над собою».

Михай Чиксентміхаї, знаменитий автор модного нині поняття потоку*, дійшов висновку, що щастя – не те, що на нас падає з небес. «Ключ до щастя в умінні контролювати себе», – вважає він. І єдина валюта, що уможливлює підвищувати якість переживань – вкладення уваги й організованих зусиль. Проте куди і як саме їх вкладати? 

Як стартувати: стратегії самовдосконалення

Будь-який проєкт починається з усвідомлення мети, рушійної сили та вихідних умов. Навіть такий простий, як приготування пирога, залежить від концептуальних питань. Задля якої нагоди я його готуватиму? Кого пригощатиму? Які начинки люблю, а на які продукти маю алергію? Які інгредієнти є в холодильнику, а які треба докупити? Скільки часу і натхнення я на це маю? Від цього залежить, чи візьмусь я за багатошаровий «Наполеон» або за шарлотку нашвидкуруч. Чи взагалі краще зайду до кондитерської.

Майже триста років тому Бенджамін Франклін склав для себе «сміливий і важкий план досягнення моральної досконалості». Для цього він виписав 13 найважливіших для нього чеснот і взявся виробляти звичку до втілення кожної з них, періодично повторюючи курс. 

Який саме вигляд прибере ваша особиста стратегія – залежить від вашої власної вдачі. Можливо, ви акуратист і створите файл із певними досягненнями, до яких спрямовуєтесь наступного року (запустити стартап, виграти грант на навчання, пройти Camino de Santiago). Можливо, ви митець і заведете особливий скетчбук з образними малюнками. Можливо, ви потребуєте зовнішньої підтримки і знайдете підхожого коуча. Головне – плануйте віхи і фіксуйте досягнення. Інакше важко триматися напрямку («Якщо не знаєш, куди йдеш, будь-яка дорога може бути не туди») і визначати, чи просуваєшся у ньому.

Нагадаємо, що ефективна мета має бути SMART (розумна). А саме…

• Specific – конкретна (не «я мрію краще рухатись», а «я мрію навчитися танцювати трайбл»).
• Measurable – її можна виміряти (не «підтягнути мови», а «вивчити німецьку до B2»).
• Attainable – досяжна (не «врятувати країну», а «добитися запровадження мережі велодоріжок»).
• Realistiс – реалістична (не «мати сто кращих друзів», а «вибиратися із Сашком хоча б двічі на місяць»).
• Time-bound – має часові межі (хоча б орієнтовні).

Над чим працювати

Що таке самовдосконалення: скинути п’ять кілограмів, що заважають тобі почуватися комфортно, дорости до операційного директора чи привчитися приходити на зустрічі вчасно? Усі ці речі – нібито різні – на практиці взаємопов’язані. Варто розглядати їх у комплексі, для кожного пункту відповідаючи собі на головне питання: «Навіщо?».

Навіщо мені качати м’язи, робити планові щеплення та ходити на масаж, якщо моя мета – отримати Нобелівку? Бо без важкості в потилиці й з достатньою кількістю ендорфінів у мозку я напишу свою епохальну працю втричі швидше.

Навіщо мені читати по книжці на тиждень, якщо я організовую походи? Бо скарбничка досвіду придасться й розумно розподіляти навантаження, й бути цікавим співрозмовником, тож і фахівцем нарозхват.

Звертаючи увагу на одну сторону розвитку, варто відстежувати, як саме різниця в станах позначається на інших сферах життя. Тоді менше ризику витрачати час і зусилля на прокачування навичок, потрібних не для підвищення якості життя, а для реалізації чиїхось чужих теорій чи інстаграмної картинки. 

Важливі складові саморозвитку:

• Тіло. Варто розглядати його не як механізм, де досить «підкрутити» лише пару гвинтиків (тоді доведеться постійно підкручувати то один, то інший), а як цілісний дім, в якому почуватиметеся зручно і благополучно. Оберіть для себе постійну фізичну активність, яка даватиме достатньо енергії для звершень і підтримуватиме здоров’я. Дуже важливо, аби вона була до душі. Якщо вам «не заходить» тягати залізо в спортзалі, воно вам і користі не дасть. Пробуйте інше, поки не клацне: «Це – моє!». У сучасному світі навіть лінивий може знайти собі доречні тілесні заняття – скажімо, соматичні практики, що не потребують спортивних звитяг.
• Розум. У книжках та в мережі знайдете мільйон порад, як розвинути мозок, щоби вирішував завдання найефективніше, а не тупив над кожним крочком. Головний ворог Альцгеймера – відкритість до нового. Запаліться новим хобі. Відкривайте незнайомі країни. Беріть зубну щітку в незвичну до неї руку. Навчання будь-чого ще для вас досі не відомого – це створення нових нейронних зв’язків. 
• Стосунки з людьми. Як сказав мудрець: «Якщо тобі здається, що ти вже просвітлений – піди поспілкуйся з родичами». Почуватися втіленням досконалості наодинці з собою – недовга втіха. Самовиховання у царині емоційного інтелекту корисне і керівниці відділу, і молодому батькові. Скіли, що варто покращувати кожному – то насамперед: уміння слухати, емпатія, здатність озвучувати власні потреби й шукати консенсусу.
• Тайм-менеджмент. Керування часом, як і вміння ладнати з людьми, здається вродженим. Проте хороша новина в тому, що як перше, так і друге можна успішно підсилювати. Самоменеджмент у сучасному цифровому світі допомагають розвивати численні додатки. Але – згадаймо початок статті – важить принциповий підхід. Без усвідомлення: «Для мене це справді важливо – не вбивати безцінні години життя, не підводити людей» – жодна програмка не допоможе. Потрібно зробити пунктуальність особистою цінністю, а тоді впроваджувати через маленькі звички протягом принаймні місяця. Далі піде легше.
• Навички самопрезентації. Ораторське мистецтво потрібне не лише тим, хто проводить тренінги. Сьогодні у реалізації будь-якої ідеї важить не лише її цікавість – а й уміння переконливо «запітчити». Тому курси акторської майстерності нині – не лише для спеціально навчених майбутніх Камбербетчів. Там зустрінеш і фінансиста, і рукодільницю. Спробуймо вписати в план? Не забуваючи магічне «навіщо».

Читать також: Золоті правила життєвого успіху

Найкращі методи самовдосконалення

• Рухайтеся. Довгі прогулянки – це і ліки проти хронічної втоми, і свіжі ідеї.
• Мрійте. Візуалізувати бажані перемоги – не просто фантазування, відірване від реальності. Промальовуючи в уяві деталі успіху й радості, краще розумієш, що до них вестиме.
• Знаходьте свої джерела. Комусь зручніше слухати мотиваційні підкасти та тедекси. Хтось воліє роботи в групі підтримки. А комусь помічніші щоденні медитації з афірмаціями. Вихід із зони комфорту не означає насильства над собою.
• Підтримуйте себе. Створюйте свою скарбничку досягнень. Фіксуйте їх письмово, у світлинах, символічними святкуваннями. Це творитиме позитивний настрій на наступні звершення.
• Діліться з людьми. Оптимальний спосіб закріпити пройдений матеріал – зуміти донести його до іншого. Вийшло розвинути певну суперсилу? Напишіть про це пост! Комусь допомагатиме, вам творитиме репутацію.

Цікаві книжки для самовдосконалення

Мотиваційну літературу «про успішний успіх» особливо шукати не треба: вона застрибне на вас із десяти полиць у кожній крамниці. Проте найкращий шлях для самовдосконалення людини – навіть не педантичне слідування корисним порадам. Пропонуємо менш очевидний і більш ефективний: шукати натхнення в живих історіях.

• Річард Адамс «Небезпечні мандри». Це нібито дитяча казка: одного разу кролики подалися шукати кращої домівки… Але в ній є і про те, як знайти сили, яких у собі не знав, і про те, як учитися домовлятися і вести за собою. І про найскладніший челендж: просто радіти життю.
• Туве Янссон «Літня книжка». Дівчинка та бабуся проводять літо на острові. Нібито буденне спілкування й спостереження за скромною природою – а дають насправді незвичайні розуміння щодо бентежного безмежного світу.
• Арто Паасілінна «Рік зайця». Журналіст лишає все, до чого звик, і вирушає у мандри з дивовижним товаришем. Життя стає суцільною пригодою.
• Станіслав Лем «Соляріс». Люди вирушають у космос, щоби пізнати таємницю незбагненного Океану. А стикаються з таємницею власного внутрішнього світу.
• Герман Гессе «Сіддхартха». Від блукань із аскетами до розкішного життя – будь-які досвіди здаються безсилими дати героєві бажану гармонію. У чому ж вона криється?

*Переживання потоку – стан людини, яка залучена в свою справу; цей стан характеризується позитивними емоціями від його виконання і націленістю на успіх.