Тель-Авів і Єрусалим, або Дві столиці Ізраїлю

Середземноморська атмосфера, європейське міське життя, близькосхідний темперамент, альтернативна культура — усього цього вдосталь у Тель-Авіві. Не закохатися в це галасливе, гостинне й неймовірно модне місто практично неможливо.

Із чого все починалося

Тель-Авів стали будувати трохи більш як сто років тому, коли сорок єврейських сімей викупили землю в нинішньому кварталі Неве-Цедек. На противагу багатьом європейським містам Тель-Авів виріс не навколо історичного ядра, яким на той час була портова Яффа (про неї далі) з її шаруватою історією та етнічними суперечками. Причини були суто практичні — аби будувати місто, потрібно викупити землю, і відповідні території за прийнятною ціною знайшлися трохи північніше від Яффи. Сьогодні це і є Неве-Цедек. Сто двадцять років тому вам би довелося не одну годину брести дюнами, по щиколотку грузнучи в піску, аби дістатися з Яффи до Неве-Цедека. Нині така прогулянка займає не більше ніж 15 хвилин. Низькі будиночки, вузькі вулички, колоритні дворики й творча атмосфера — тут живуть художники, архітектори й письменники. Мешканці підтримують особливий дух кварталу, відкривають галереї, крамнички й кафе.

Відновлене Середньовіччя

У міській номенклатурі Яффа навіть окремо виділена, адже повна назва найбільшого міста країни — «Тель-Авів — Яффа». Це зразкове середньовічне місто: багатоярусне, зі спутаним клубком вуличок, сходів і переходів. Колись через Яффу на Святу Землю йшов потік прочан — сюди вони діставалися на пароплавах, далі — на возах, ослах, а дехто й пішки рушав до Єрусалиму. Ще раніше через це містечко так само йшов потік хрестоносців.

Останніми десятиліттями Яффа повсякчас змінюється: колись вона вважалася бідним арабським кварталом, потім стала богемним хабом з майстернями художників. Наразі Яффа перетворюється в одне з найдорожчих міст — тут навіть відкрилися кілька п’ятизіркових готелів. Утім, хоч якою модною стала Яффа, арабські крамнички, старий блошиний ринок, лавки художників, богемні бари — все це незмінно вирує активним життям.

Приморський променад

Прогулянка по набережній від Яффи до центру Тель-Авіва — неодмінний ритуал. Усі 12 кілометрів — це чудово облаштована територія: парк, променад, міський пляж, майданчик із тренажерами, марина з яхтами.

Умовний початок набережної — Старий порт, умовний кінець — Яффа. Водночас Старий порт у сотні разів молодший за порт Яффи, та й не порт він зовсім — зараз тут сучасна зона з кафе, ресторанами й магазинами мас-маркету (які, до речі, працюють і в шабат). Порт Яффи — теж торгово-гастрономічна зона, але портового колориту більше. Тут досі швартуються рибальські човни, а над підходами до порту нависають мальовничі балкони з піщанику — нині це звичні квартири з краєвидом на море.

Іще один центр міського життя — бульвар Ротшильда. Удень варто походити тамтешніми вулицями й подивитися на головні архітектурні скарби Тель-Авіва — так зване біле місто, цілі квартали будинків у стилі баухаус. А ввечері повернутися, аби насолодитися місцевою кухнею, коктейлями і танцями.

Національний вид спорту

Приготуйтеся — доведеться їсти багато й смачно. Мешканці жартують: їжа в Ізраїлі — національний вид спорту. Одне з найліпших місць для обіду — це ринки. Можна на гамірному Кармелі, а можна — на буржуазному Sarona Market.

Історія Сарони, історичного кварталу навколо ринку, не менш цікава, ніж сам базар. Наприкінці XIX століття німецькі переселенці-тамплієри (не німецькі євреї, а чистокровні німці) приїхали допомагати євреям освоювати пустельні землі. Наприкінці 1930-х частина нащадків цих переселенців стала симпатизувати нацистам, і британська влада, яка тоді панувала в Ізраїлі, депортувала їх до Європи — від гріха якомога далі. Будинки німців конфіскували, і тривалий час це була територія міністерства оборони Ізраїлю. Кілька років тому квартал відреставрували, будиночки віддали під кафе й бутики, звели ринок — і вийшов симпатичний зелений квартал серед хмарочосів. Ще один чудовий вибір — ресторан  (Promenade, 7 Koifman St) на набережній з їхнім набором мезе з морепродуктів.

facebook.com/mantaray.telaviv/

Із Тель-Авіва до Єрусалиму — лише година автівкою. Проте часом здається, що ці два міста — якщо не в різних країнах, то точно на значній відстані. В Єрусалимі й клімат інший, і життя регламентованіше. Наприклад, якщо у Тель-Авіві шабат проходить для туриста практично непомітно, хіба що громадський транспорт не працює, то в Єрусалимі, за межами Старого міста, зачинено майже все.

Прогулянка історією

Оглядини Єрусалима варто розпочати зі Старого міста й християнських святинь, навіть якщо ви людина не уцерковлена. Попри те, що територія Старого міста менше ніж один квадратний кілометр, гуляти ним можна годинами. Розділене воно на чотири квартали: християнський, єврейський, мусульманський і вірменський. У християнській частині — аж 40 святинь, зокрема Храм Гробу Господнього.

У єврейському кварталі — єшиви та синагоги, вулиця Кардо, побудована ще римлянами, Стіна Плачу. Вважається, що вірменський район, найменший з усіх, розташований на місці палацу Ірода Великого. Зараз тут варто зазирнути до кількох стародавніх вірменських храмів і оглянути Вежу Давида. Мусульманська частина, крім величезного ринку й житлових кварталів, містить станції Хресної дороги, печеру Седекії (або Цидкіягу) й тунелі Стіни Плачу.

До речі, часто помилково вважають, що Стіна Плачу — це те, що залишилося від єврейського Храму, головного священного місця для євреїв ще з часів царя Соломона, зруйнованого римлянами у 70 році. Насправді це лише західна стіна площі Храмової Гори, де раніше стояв Храм. А на його місці нині — дві мусульманські святині, Купол Скелі й мечеть Аль-Акса.

Ловіть рекомендацію: аби «історична» прогулянка стала для насправді цікавою, варто скористатися послугами гіда. Старе місто настільки змінилося з часів Христа, що провести вас лабіринтами століть, допомогти зрозуміти певні епізоди зможе тільки обізнана в цих історичних вузликах людина.

Плани на суботу

Якщо ви опинилися в Єрусалимі в шабат, неодмінно відвідайте музей Ізраїлю, що працює сім днів на тиждень. Він величезний: охоплює цілий квартал. На його території — картинна галерея (роботи Моне, Кандинського, Пікассо, а також нашого Олександра Архипенка), чудовий історичний та приголомшливий археологічний музеї, сад скульптур, ступа Храму Книги із легендарними сувоями Мертвого моря, а ще є наочний макет Єрусалиму часів Другого Храму.

Робота Генрі Мура в «Саду скульптури», Музей Ізраїлю.

Навпроти музею Ізраїлю — Кнесет, парламент країни. Сюди також можна прийти на екскурсію, вхід безкоштовний. Групи за різними мовами набираються на певні години. В одному із залів Кнесету висять три гобелени Шагала, які художник створив спеціально для будівлі парламенту.

Не історією єдиною

В Єрусалимі можна не лише поклонятися святиням, підніматися по Via Sacra — Хресній дорозі чи ходити музеями. Тут цікаво розважатися, отримувати задоволення від місцевої кухні, насолоджуватися кошерним вином і панорамою вечірнього міста.

Смачно попоїсти й придбати гастрономічні сувеніри можна на ринку Махане-Ієгуда, який називають просто «шук». Тут функціонують і заклади з вуличною їжею, і повноцінні ресторани. Вечорами шук перетворюється на центр нічного життя: відкриваються бари, влаштовуються вечірки, проводяться джазові концерти та фестиваль танцю і музики.

У Старому місті зайдіть до колишнього Австрійського хоспісу (37 Via Dolorosa St) насолодитися смачною віденською кавою та приголомшливим краєвидом на дахи Старого міста.